Жінки і бізнес: у 2023-му кожний другий ФОП в Україні відкрила прекрасна половина людства
Від початку року в Україні з’явилось в цілому 36 892 нових ФОПи. 51% з них – тобто кожен другий – відкрили жінки.
Про це повідомила платформа для роботи з відкритими даними “Опендатабот”.
Зазначається, що від 2017 року частка жінок, які відкривали ФОПи, росла. У 2020-2021 роках підприємиці відкривали 51% нових справ, проте велика війна дещо відкинула цей показник назад. Загалом протягом 2022 року жінки зареєстрували понад 93 тисячі ФОПів — це 48% від загальної кількості нових малих бізнесів.
Третина нових фопів, зареєстрованих жінками, займаються роздрібною торгівлею — їх майже вдвічі більше, аніж чоловіків у цій категорії. 10 658 підприємиць розпочали власну справу в сфері ІТ — друге місце за кількістю реєстрацій. Натомість це лише 34% від загальної кількості фопів за цією категорією.
У 2022 році жінки “перегнали” чоловіків у сфері надання інших індивідуальних послуг (85% нових справ — жінки), в виробництві одягу, освіті та hr (75%), соцдопомозі (74%) та охороні здоров’я (72%) тощо.
Натомість ситуація із жінками на чолі компаній не така позитивна. Рік у рік кількість жінок-директорів середнього та великого бізнесу зменшується. У 2021 році лише 35% бізнесів очолювали жінки. Рік повномасштабного вторгнення скоротив їх кількість до 29%. Загалом торік було відкрито 9 405 компаній під керівництвом жінок.
У 2023 намітилася тенденція на зростання. Від початку року було відкрито 3849 бізнесів, а жінки очолюють 30% нових компаній.
Водночас зменшується кількість жінок-директорів середнього й великого бізнесу: у 2021 році лише 35% бізнесів очолювали жінки, а рік повномасштабного вторгнення скоротив їхню кількість до 29%.
Найпопулярніші стереотипи про жінок в бізнесі
Більшість труднощів, які доводиться долати жінкам у бізнесі, пов’язані саме із гендерними стереотипами. Давайте розглянемо найпопулярніші із них.
-Стереотип 1-
«Їй тут не місце, дім і сім’я – ось її основна справа»
Традиційний стереотип для більшості професій. Звичайно, бізнес – справа не із легких, він забирає безліч часу та енергії і під силу далеко не кожній людині (як жінці, так і чоловікові). Проте є приклади жінок, які успішно поєднують свою справу із вихованням дітей, деякі ж віддають перевагу кар’єрі. І це цілком нормальна ситуація для цивілізованого ХХІ століття, де жінка сама може обирати, яке її призначення.
-Стереотип 2-
«Їй допоміг хлопець/чоловік/батько/брат»
Такий стереотип виник не безпричинно. Справді, багато списків бізнесвумен-мільйонерок очолюють жінки, які отримали своє багатство у спадок або від батьків. Та поміж цим, ще більший список тих бізнес-леді, які самі досягнули висот і кому ніхто не допомагав.
-Стереотип 3-
«Для неї підійде суто «жіночий» бізнес, вона не буде компетентною у інших сферах»
Салон краси, продаж косметики та побутової хімії, ательє, квіткова індустрія, хенд-мейд проекти – все це, у більшій мірі, асоціюють із жіночою сферою зайнятості. Достатньо просто ввести в Google запит «бізнес для жінки» і Вам відобразяться сотні подібних «жіночих» пропозицій. І дійсно, чоловіків у цій сфері можна побачити значно рідше, ніж жінок. Та це не обмежує можливості жінки у виборі сфери діяльності і не означає, що жінка не може досягнути успіхів у таких сферах, як наприклад, ІТ, інженерія, металургія тощо. І сотні успішних жінок у цих галузях – доказ цього.
-Стереотип 4-
««Жіноча» модель управління є неефективною»
Часто типи управління ділять у відповідності до гендеру – типовий «чоловічий» та типовий «жіночий». У цьому зв’язку критикують «жіночу» модель як надмірно емоційну, таку, при якій складно вибудовувати відносини із людьми та досягати цілей. Цю тезу спростовують дослідження останніх років, які показують ефективність управління компанії жінкою і більше того, – більшу результативність, у порівнянні із чоловіком.
Як запроваджувати гендерну рівність
- Кожна посада має містити чіткі критерії, з працівниками проводитися бесіди щодо довгострокових цілей і бачення розвитку кар’єри. Організаціям важливо звертати увагу на випадки ґендерної дискримінації та аналізувати їх.
- Кращі європейські практики передбачають встановлення політики, дружньої до праці жінок, які народжують дітей. Наприклад, робота на віддаленому доступі, дитячі кімнати при підприємствах, регулювання робочого часу та днів.
- Встановлення «жіночих» квот. Зараз у глобальних компаніях встановлюють цілі щодо відсотка жінок, гнучкий графік для жінок з малими дітьми.
- Програми адаптації жінок у відпустці по догляду за дитиною. Йдеться про інформування жінок про поточні справи організації, залучення їх до соціального життя. Важливо не «виключати» співробітниць із дітьми з життя колективу, запрошувати на корпоративні заходи, стратегічні сесії.