Заїкання у дітей та дорослих: причини та лікування

Причини і механізм заїкання, від якого страждають мільйони людей у світі, залишалися незрозумілими століттями. Останні дослідження пов’язують розлад із певними генами та змінами в роботі мозку, що дає надію на нові, ефективніші методи лікування.

Ті, хто заїкається, усвідомлюють, що хочуть сказати, але не можуть цього зробити. Внаслідок цього, люди із заїканням повторюють або продовжують слово, склад, приголосний або голосний звук, а також роблять паузу (коротку, довгу) під час спілкування, тому що досягли проблемного слова або звуку.Серед дітей молодшого віку заїкання може сприйматися як нормальне явище — це природна частина опанування мовленнєвих навичок. Найчастіше заїкання проявляється у дітей у віці від 2 до 6 років, коли вони розвивають мовленнєві навички. Дитина заїкається, якщо її мовлення і мовленнєві здібності недостатньо розвинені. Більшість дітей здатні переростати заїкання в процесі розвитку, якщо воно не є патологією.

Симптоми та форми заїкання

Порушення мови при заїканні можуть бути наступного характеру:

• частотні повтори слів чи окремих звуків;
• збільшення часу, який людина витрачає на відтворення звуків чи складів (так звана пролонгація);
• часті зупинки мови;
• нерішучість при відтворені звуків чи складів, через що псується ритміка мови.

За характером порушення мови форми заїкання бувають такими:

• тонічна – характеризується паузою при відтворенні звуків чи складів або розтягуванням якогось звуку;
• клонічна – спостерігається у випадку, коли декілька разів повторюються одні й ті самі звуки, склади чи слова;
• змішана – одночасно постерігаються порушення мови, які є характерними для тонічної та клонічної форм заїкання.

Залежно від причини виникнення бувають такі форми заїкання, як:

• неврозоподібна – спостерігається при неврологічних порушеннях. Діти з таким різновидом заїкання відстають у розвитку від ровесників, а розмовляти починають із запізненням;
• невротична – спостерігається на тлі стресових станів – одномоментних (переляк, переживання) чи хронічних (постійна психологічна напруга у середовищі, де перебуває людина). Розвиток таких дітей відбувається нормально. Дорослі з такою формою заїкання практично без заминки розмовляють у нормальній обстановці, але починають заїкатись при виникненні стресової ситуації.

При невротичній формі заїкання часто виникає логофобія – страх розмовляти. Методи корекції заїкання у дитини та дорослого напряму залежать від того, яка форма патології спостерігається. Термін «логоневроз» логічніше застосовувати при визначенні невротичної форми патології, але його часто застосовують як синонім слова «заїкання».

Як визначити, чи є у дитини заїкання?

Визначити, чи є у дітей заїкання патологічного характеру може тільки логопед. Часто у дитини трапляється заїкання під час хвилювання через:

• попадання в нове оточення (переїзд, перехід у новий дитячий садок або школу);
• перші виступи на публіці.

Якщо мовленнєві запинки — це поодинокі випадки, батькам не потрібно турбуватися. Коли вони часто повторюються, потрібно записатися на прийом до дитячого лікаря-логопеда.

Психосоматика захворювань, пов’язаних із дефектами мовлення, може бути різною і залежить від вразливості дитини, складу її характеру, наявності захворювань нервової та інших систем. Ознаки та симптоми заїкання можуть включати:

• складність вимови початку слова, фрази, речення, а також продовження слова, звуків у слові або повторення звуку, складу, слова;
• короткочасне мовчання для певних складів або слів або паузи в слові (розірване слово);
• додавання додаткових слів, якщо існують труднощі переходу до наступного слова;
• прояв надмірної напруги, сорому або занепокоєння в розмові;
• інші обмеження в прагненні досягти ефективної комунікації.

Що робити батькам, якщо дитина почала заїкатися?

Загальні рекомендації, які допоможуть знизити тривогу дитини:

• забезпечте вдома спокійну атмосферу. Постарайтеся сповільнити темп сімейного життя;
• говоріть повільно й чітко, коли розмовляєте з дитиною чи іншими в її присутності;
• завжди підтримуйте зоровий контакт із дитиною, вона має відчувати, що є активним вашим співрозмовником;
• дозвольте вашій дитині говорити за себе та закінчувати свої думки до кінця;
• говоріть із дитиною неквапливо, часто роблячи паузи. Чекайте декілька секунд після того, як дитина закінчить говорити.
• Використовуйте короткі прості фрази й запитання, які не вимагають широкої розгорнутої відповіді;
• зменште кількість запитань до дитини. Нехай вона частіше відчуває себе ініціатором. Так діти мають більше мотивації до спілкування та відчувають себе більш вільно в процесі комунікації;
• обов’язково щоденно приділяйте дитині час, грайте в її улюблені ігри. Їй дуже важливо відчувати любов і підтримку батьків

Чому дорослі люди починають заїкатися?

Щоб встановити причину того, чому люди заїкаються, необхідно звертатися до лікаря відразу ж після виявлення мовленнєвих проблем і починати лікування. Розлад мовлення спостерігається менш, ніж в 1% всіх дорослих. За даними Американської асоціації мови, мовлення і слуху, деякі люди, що заїкаються, під час розмови виглядають надзвичайно напруженими або захеканими. Їх мовлення може бути повністю «заблоковане» (зупинене) під дією багатьох факторів. Існує купа причин, чому люди заїкаються. Часто це відбувається внаслідок травм голови, хвилювання, а також на тлі недолікованих захворювань у дитинстві. Також причини заїкання у дорослих можуть бути пов’язані зі способом життя, кар’єрними та сімейними негараздами.

Як позбутися заїкання і чи проходить воно саме?

Заїкання саме собою не проходить. Як не заїкатися? Для цього потрібно звернутися за допомогою до лікаря-логопеда. Невелике або сильне заїкання завжди має причину і лікується методами, підібраними лікарем. Розлади мовлення можуть посилюватися на тлі стресів, емоційного сплеску, хвороб нервової системи, поведінкових факторів. Запущені мовленнєві дефекти складно піддаються лікуванню, але завдяки постійній корекції мовлення поступово відновлюється і поліпшується.

Якщо доросла людина або дитина заїкається і тягне слова, потрібно пройти лікування у логопеда. За своєчасного звернення до лікаря мовлення можна поліпшити або зовсім позбутися проблеми (залежить від діагнозу). У маленьких дітей після визначення причини заїкання лікар обов’язково дає оцінку запинок у мовленні: короткочасні або довготривалі. У більшості випадків для оцінки заїкання використовують серію тестів, спостережень та інтерв’ю. Оцінка дітей старшого віку і дорослих більше націлена на визначення ступеня тяжкості розладу і того, який вплив розлад мовлення здійснює на здатність людини спілкуватися і належним чином виконувати повсякденні дії. Часто заїкання характеризується порушеннями мовленнєвої моторики (наприклад, сенсорної та моторної координації). У цьому випадку діти та дорослі, які заїкаються, можуть отримати користь від методів лікування, як логопедія, використання електронних пристроїв для поліпшення швидкості мовлення або когнітивно-поведінкова терапія.

Твій світ з посиланням на Інтернет джерела