В заручниках в улюбленої роботи, або чому люди стають трудоголіками?
Одна справа – працювати старанно і сумлінно, зовсім інша – добровільно жертвувати всіма аспектами життя заради роботи. Людей, які страждають на хворобливу залежність від роботи, називають трудоголіками.
Роботяги, звісно, подобаються всім. Якщо ви засиджуєтеся на роботі допізна, отримуєте високу зарплату і просуваєтеся по службі, вас вважають успішною людиною. Слово “трудоголік” зазвичай сприймається як комплімент. Але для декого захоплення кар’єрою переростає у справжню манію, яка витискає інші сторони життя. Починаються проблеми зі здоров’ям і стосунками, та й навіть якість роботи страждає. Тож навіщо платити настільки високу ціну? Нездорове захоплення працею рано чи пізно приводить людину до психотерапевта чи груп самодопомоги. Трудоголізм може навіть стати причиною ранньої смерті. У дослідженні, проведеному нещодавно японським урядом, зазначалося, що п’ята частина японських робітників ризикує померти від перевтоми. Останнім часом нав’язливе захоплення працею привертає дедалі більше уваги дослідників. І хоча його поки не внесли до офіційного списку психічних розладів, це – не просто модне слівце. Втім, навіть без офіційного визнання медиками вплив трудоголізму на здоров’я, ефективність праці і самопочуття людини не викликає сумнівів. Науковці з Університету штату Джорджія провели огляд усіх досліджень трудоголізму і дійшли висновку, що трудоголіки працюють менш ефективно, ніж їхні колеги зі здоровим ставленням до праці. Інший масштабне дослідження пов’язує надмірне захоплення працею з різними психічними проблемами, як-от обсесивно-компульсивний розлад, тривога і депресія.
Звідки ростуть ноги у трудоголізму?
Розвитку трудоголізму сприяють певні психологічні аспекти:
- він часто з’являється як компенсаторний механізм — коли робота стає способом, наприклад, пережити якусь втрату або сильний стрес;
- трудоголіками часто стають ті, хто має досвід недостатньо надійних та довірливих стосунків у сім’ї, де панували занадто високі стандарти і неприпустимість помилок, а прийняття від близьких можна було отримати лише за умови постійних досягнень;
- часто до трудоголізму вдаються як до способу емоційної регуляції: деяким людям легше у такий спосіб структурувати своє життя та заміщувати роботою почуття, які вони бояться переживати.
Якими бувають трудоголіки — види: типи
Трудоголіки бувають декількох типів:
Ентузіаст
Ця людина любить свою справу, і жити без нього не може. Воно для нього найважливіше у житті. І всі свої сили він кидає на нього. На початковому етапі трудоголізм виявляється конструктивним і дозволяє добитися великих висот. А потім він переходить на другу і потім третю стадію, коли починається емоційне вигорання.
Мимоволі
Не обов’язково, що такий трудоголік буде любити свою роботу. Свідомо йому все одно не хочеться переробляти і затримуватися, але так прийнято. Затримуються всі, і він теж. Тобто, на його думку, він не є трудоголіком. У всьому винне начальство або обставини, але не він. Такі люди приймають позицію жертви і тому швидко вигорають. Трулоголят вони, бо бояться втратити роботу. Але ось невдача. Навіть зміна роботи не дає результату, тому що знову доводиться затриматися. У такій ситуації варто було б задуматися, звідки ж тоді з’являються причини трудоголізму?
Кар’єрист
За його активним завзяттям до роботи ховається мета зробити кар’єру і досягти влади. Таким чином, людина намагається догодити начальству, щоб його нарешті помітили. Він сповнений амбіцій і домагається свого. Він майже живе на роботі. Тільки це загрожує для нього втратою сім’ї або вона у нього не з’являється, тому що часу немає зовсім.
Прихований
Такі люди життя не уявляють без роботи, але намагаються це активно приховувати, тому що знають, що це залежність. Вони можуть спеціально скаржитися, що у них багато роботи, як вони втомилися і хочуть, нарешті, відпочинку.
Авральщик
Трудоголік-авральщик завжди сам собі створює аврал. Це обумовлено тим, що він просто не вміє розподіляти час та обов’язки в колективі. Більшу частину часу люди проводять у марних балачках, дзвінках і інших дрібних справах, які можна було б зробити і потім. В кінцевому підсумку людина сама себе заганяє в кут. Але саме такий стан задовольняє його, а тому він його не спеціально, але створює. До речі, саме ці люди, завжди зривають терміни проектів або роблять їх неякісно.
Десять ознак трудоголіків
- Трудоголік припиняє об’єктивно оцінювати свій стан і переконує себе, що працює заради якоїсь абстрактної мети.
- Після напруженої роботи трудоголік не може переключитися на іншу діяльність. Йому часто потрібен алкоголь для того, щоб просто заснути і «відключитися».
- Трудоголік вважає, що задоволення можна відчути тільки на роботі. Вдома його думки все одно зосереджені на роботі.
- Вдома трудоголік зазвичай похмурий, але різко змінюється у кращий бік на роботі.
- Завершуючи якусь справу, трудоголік відчуває розчарування, тому що скоро «все це закінчиться», і відразу починає планувати наступний проект.
- Трудоголік не отримує радості від відпочинку і уникає стану «байдикування».
- Трудоголік зазвичай ставить перед собою цілі, яких не може досягти, і пред’являє до себе завищені вимоги.
- Будь-яка невдача на роботі сприймається трудоголіком як особиста катастрофа.
- Трудоголік боїться допустити помилку, його тримає в постійній напрузі страх, що він буде звинувачений у некомпетентності і безвідповідальності.
- Трудоголік приділяє родині невиправдано мало часу, виправдовуючи це тим, що робота приносить гроші, і компенсує відсутність уваги подарунками.
Які наслідки трудоголізму?
Це схоже на алкогольну чи наркотичну залежність, коли людина просто не може жити без цього. Як ми вже сказали, ще однією причиною можуть бути душевні переживання. У найбільш складних випадках з’являються навіть думки про суїцид або робляться спроби. Часто вони успішні. Самому трудоголіку теж реально визнати, що він хворий. Але на це потрібен час. Можливо, він уже розуміє, що страждає, але не може зрозуміти від чого. Саме в цей час і відбувається усвідомлення основних причин. Як правило, такий стан ще називають кризою середнього віку.
Як не стати заручником улюбленої роботи?
Декілька порад, щоб через надмірну відданість роботі не підірвати своє здоровʼя та життя в цілому.
Розставте пріоритети. Присвячуючи навіть улюбленій роботі весь свій час, можна швидко вигоріти. Тому завжди правильно намагайтеся розставляти цінності та памʼятайте, що є важливішим — робота, гроші, репутація та проблеми зі здоровʼям чи сімʼя.
Відмовтеся від багатозадачності. Через великий потік інформації ви втрачаєте концентрацію, енергію та сили. І в результаті — втома, моральне виснаження, напруга. Тому робіть завдання поступово.
Товаришуйте з колегами. Яким би інтровертом ви не були, дружні відносини з колегами — запорука хорошого настрою та продуктивної роботи. Такі взаємини знизять ризик стресу та зарядять вас енергією.
Не бійтеся говорити «ні». Перед тим, як погодитись на якусь пропозицію та сказати «так», подумайте, що вами керує — страх чи згода. Якщо перше, то ввічливо відмовте. Бути собою та відстоювати свої позиції — це нормально.
Робіть паузи та відпочивайте. Безупинно працювати важко. Відкладіть робочі справи хоча б на вихідні та займіться тим, що приносить задоволення. Також добре під час роботи робити невеликі паузи, щоб видихнути. Це допоможе вам зняти напругу.
Розвивайтеся поза роботою. Навіть улюблена робота може набриднути. Ми втомлюємося від буденності, обовʼязків, людей тощо. Спробуйте знайти корисне заняття поза роботою для освоєння нових навичок.
Знайдіть сенс у тому, що робите. Ходити кожного дня на роботу мрії, але не знати для чого — приведе вас до емоційного вигорання, депресії. Тому спершу подумайте, чому це робите (окрім грошей).
Твій світ з посиланням на Інтернет джерела