У Вінниці чоловік змайстрував власну мікро-ГЕС на річці
Вінничанин Іван Верещак змайстрував власну гідроелектростанцію на річці Вінничка у разі повного вимкнення світла. Після ворожих ракетних обстрілів енергетичної інфраструктури чоловік почав активніше тестувати ГЕС.
Понад пів року конструював свою гідроелектростанцію вінничанин Іван Верещак, а після ворожих ракетних обстрілів енергетичної інфраструктури чоловік почав активніше тестувати власну розробку. Відтак, на випадок повного блекауту, електроенергію від цієї ГЕС можна буде використати на освітлення приміщення або накопичувати в автомобільних акумуляторах для заряджання мобільних телефонів, ліхтариків. Мікро-ГЕС розташована за 30 метрів від багатоповерхівки, у якій мешкає чоловік.
«Коли я і моя сім’я поселились у цей будинок біля річки Вінничка в мене відразу виникла думка, що її можна використати, щоб отримати звідси трішки електроенергії. Я з дитинства захоплювався технікою. Мабуть від батька, який любив майструвати. І це моє хобі – робити електричні механізми. Здобув вищу технічну освіту. Так трапилось, що клопоти, турбота, родина, робота віддаляли мене від цілі збудувати ГЕС. Я збирав матеріали, дивився в інтернеті як працюють аналогічні ГЕС і вже цього року придумав цей механізм. З початком повномасштабного вторгнення моє бажання переросло в нагальну потребу — треба було створити умови, щоб жителі нашого будинку уникли повного блекауту», – розповідає Іван Верещак.
Механізм гідроелектростанції зроблений із простих підручних деталей
Ковші та лопаті, які підхоплює течія річки, — виготовлені із балонів, у яких зберігається фреон для холодильних агрегатів.
Балони чоловік розрізав на дві частини по довжині й спаяв. Металевий диск Ф-500мм, товщиною 10 мм розмітив на 16 рівних частин, потім проточив і посвердлив. Виходячи із довжини несучих кронштейнів, порахував, що їхній розмах виходить 3 метри 20 сантиметрів. «Кронштейни, несучих ковшів, до яких приварені лопаті, мені допоміг придбати мій товариш. Він працює у мережі «Сільпо». В них була велика реконструкція і старі стійки для полиць викидали, як металолом», — розповідає майстер.
На створення установки вінничанин витратив близько 10 тисяч гривень, працював над нею понад п’ять місяців. Зараз, каже потрібно підібрати та встановити генератор, за допомогою якого буде надалі вироблятися і накопичуватися електроенергія для подальшого використання.
«Течія води захоплює ковші і вони пірнають у воду яка біжить, маса води заставляє обертатися колесо, а вже з осі колеса цього я знімаю свої ньютони обертового моменту і за допомогою зірок та ланцюга передаю на редуктор. На кіловат електроенергії потрібно 50 метрів кубічних води за хвилину, яка падає з висоти чотирьох метрів. Тому кіловат звідси не візьмеш – а от 150 – 300 Ват — можливо. Було б чудово, якби хтось з спонсорів захотів би мені допомогти, щоб ще придбати генератор та перетворювач напруги із 12 на 220В. Я маю лише позичений тракторний генератор, який, може запрацювати від 500 обертів за хвилину. А їх ще потрібно добитися. Якщо це спрацює енергія потрапить на акумулятор, який буде встановлений в моєму гаражі, а звідтіля відразу в наше бомбосховище у будинку, яке є одночасно і пунктом обігріву. Електроенергію від цієї ГЕС можна буде накопичувати в автомобільних чи інших акумуляторах, та використати у критичний момент для освітлення та заряджання телефонів і інших побутових пристроїв», – зазначає вінничанин.
До слова, у власному гаражі вінничанин також змайстрував заточний станок із електродвигуна старої пральної машинки; свердлильний станок із старого радянського фотозбільшувача «Ленінград-4»; відрізний станок з використанням кутової шліф-машини; пристрій для порізки яблук на кришаниці товщиною рівно 4мм. Та багато інших виробів пов’язаних із електроприводами.