Прикарпатці на війні: історія франківського військового Назарія Кішака
Назарій Кішак, який захищав Україну в 2014 році, зараз командує кулеметним взводом у механізованій бригаді імені Чорних Запорожців.
Нині чоловік на псевдо «Шериф» разом із побратимами звільняє країну від окупантів. А в найскладніші моменти дістає телефон та дивиться на світлину доньки – із нею боєць не бачився з перших днів великої війни.
З малого бешкетника – у впевненого бійця
Назарій народився під Коломиєю, що на Івано-Франківщині. Вже довгий час мешкає в обласному центрі. мама – державна службовиця, працює в «Укрзалізниці», брат – військовий, воює на східному фронті. У дитинстві в нього не було чіткої мрії кимось стати. Він був бешкетником і мав по 50 мрій на день. Ніколи не думав, що буде військовослужбовцем. Бачив себе бізнесменом, а також спортсменом-любителем. Чоловік є прихильником ММА (змішаних бойових мистецтв). Локально розвивав цей вид спорту. Підприємцем не став, але попереду ще багато часу. Загалом працював у різних галузях: охорона обʼєктів на залізниці, правоохоронні органи, органи місцевого самоврядування. Він добре памʼятає 2013 рік. Корумпована влада робила все, щоб поневолити нас. Вже тоді зрозуміів що дуже скоро розпочнеться агресія з боку Росії та окупація нашої території. Так і сталося. У 2013-му з однодумцями стояв на Майдані за честь і гідність нашого народу, а вже наступного року вирушив на фронт. Саме тоді розпочалася боротьба за існування українців як нації. Вона триває й досі. Добровільно вступив до лав Збройних сил України та став на захист суверенітету та територіальної цілісності держави. Після чотирьох років служби у добровольчому батальйоні повернувся до Івано-Франківська. Під час ротацій займався волонтерством: ми доставляли продукти та необхідні речі в інші підрозділи.
З першого дня війни думав про оборону країни
Напередодні повномасштабним вторгненням працював радником міського голови Івано-Франківська з питань безпеки та правопорядку. На початку лютого обирав, де проводитеме відпустку, планував своє майбутнє. Хотів розпочати власний бізнес, працювати над розширенням команди та реалізацією власного проєкту. Зізнається, не очікував, що наступ відбудеться у такому масштабі. Думав, що окупанти прорвуть східну та південну сторону, але аж ніяк не північну. Хоча про всі події попереджали, як би це дивно не звучало, з російських ЗМІ . 24 лютого, як і в більшості українців, в чолвіка розпочалося о 05:00 із новин. Також з фронту зателефонували зі словами : «Почалася повномасштабна війна». Тоді зібрав свої речі, заправив авто та поїхав до міської ради, аби дізнатися план оборони Прикарпаття.
Нині з Назарієм Кішаком боронять країну 35 побратимів з Івано-Франківська.
Декілька слів про війну
Чи важливо на війні керуватися принципами?
— Керувати взводом мені допомагають справедливість, чесність і відвертість. Тільки з цими рисами ти можеш бути командиром. Тоді військові стануть тобі друзями, братами. Маємо дуже потужний колектив. Знав усіх командирів роти ще до повномасштабної війни, тому — все просто і все — на довірі.
Ви — учасник ООС/АТО. Чи відрізняються дії російської армії, якщо порівнювати 2014 і 2022 роки?
— Відмінність є як з боку ворога, так і з боку українського війська. Тепер ми більше підготовлені й готові відбити наступ.
Чого найбільше не вистачає бійцям на фронті?
— Бійцям найбільше не вистачає сім‘ї, спілкування з рідними. Особисто мені не вистачає спільних сніданків з дружиною та дітьми, запаху приготованих страв, ніжної усмішки дружини, сміху дітей. Відчуття, коли по тобі повзають діти й постійно щось хочуть, — неймовірні.
Чого найбільше не вистачає бійцям на фронті?
— Бійцям найбільше не вистачає сім‘ї, спілкування з рідними. Особисто мені не вистачає спільних сніданків з дружиною та дітьми, запаху приготованих страв, ніжної усмішки дружини, сміху дітей. Відчуття, коли по тобі повзають діти й постійно щось хочуть, — неймовірні.
Що хочете сказати прикарпатцям?
— Хочу сказати, що перемога близько, не так, звісно, як би хотілося, але ми робимо все, щоб її досягти. Хочу попросити, щоб допомагали військовим, внутрішньо переміщеним людям, мотивували розмовляти українською і виховували свідомих українців.
Твій світ з посиланням на Інтернет джерела