Прощі у житті християна: чому потрібно брати участь?

В наш відбуваєтьcя багато прощ і паломництв. Як слід поводитися прочанину (паломнику)? Що саме від нього вимагається під час прощі? І чи всі можуть брати участь у прощах? Для того, щоб зрозуміти сенс «богослів’я паломництва» важливо розглянути етимологію та значення його ключових понять. Як відомо, подорож до святих місць люди називають по-різному, і, виходячи із цього, вони вкладають різний зміст у мету своїх подорожей.

Прощі

Одним із найбільш яскравих прикладів гіпертрофованого, помилкового розуміння феномену християнських паломництв можна зустріти в католицизмі. Там свого апогею це явище отримало в формі т.зв. «прощ». Сенс католицьких «прощ» полягає в тому, що вони можуть бути однією з головних підстав для прощення людині її гріхів – минулих чи майбутніх. Неодноразово Римські папи видавали індульгенції – обіцянки прощення гріхів тим, хто відбуде особливе паломництво до Риму та його святинь. Звісно, нічого поганого в такому паломництві немає, окрім небезпеки формально відношення людей до власного духовного життя. Господь прощає гріхи не через те, що вона перейде з одного місця в інше, а тому, що вона покається – змінить свій спосіб мислення. Якщо це можливо зробити без подорожей, то потреби ускладнювати собі й без того непросте життя немає. Не випадково великий святитель Григорій Нісський звертав увагу на небезпеку паломництв, попереджуючи що: «тривалі подорожі можуть бути для людини небезпечними, бо замість спасіння душі спокушають людей на порожню цікавість, від якої ті впадають у непристойні історії та спокуси».

Що потрібно, щоб поїхати в паломництво

Отець Зеновій зауважує, що люди інколи вагаються їхати чи не їхати, а що там буде, але перш за все варто зрозуміти, що «я» їду шукати – якоїсь «духовної покупки» чи чогось земного і матеріального.

«Насамперед, щоб поїхати чи піти на прощу, мусить бути бажання, але бувають й такі випадки, коли людина бере участь можливо й не зовсім свідомо. Наприклад, подруга запросила вас поїхати з нею. Втім вже не так важливо, як людина потрапила у цей автобус, вона вже є активним учасником паломництва», – пояснює священник.

Окрім того, людина їде на прощу з певними намірами та проханнями:

«Зараз у час війни, у нас єдине намірення – це переможний мир і захист військових. Проте є й особисті намірення. І це не означає, що один намір буде виконаний, інший – не буде. Це не так, як у їдальні – я беру борщ, друге і чай. А мені кажуть: «Ви не гідні сьогодні випити чаю», так не діє. Господь чує все, що ми у нього просимо, але він й дає час, щоб людина «доросла» до того прохання, з яким вона їхала».

Ще із Біблії нам відомо, що Христос вчиняв різні чуда, але це не означає, що вони ставалися одразу, без певної передумови. Так і з проханнями – у когось через рік, а у когось – через 10…

Правила, про які варто пам’ятати, вирушаючи на прощу

Молитовний намір

Прочанин відрізняється від туриста своїм наміром, бо паломництво – не просто дорога. Це усвідомлена дорога. Ти, жертвуючи певним комфортом, часом і силами, йдеш до Бога, щоби отримати відповіді на свої духовні запитання – в цьому основний сенс паломництва. Все інше – фізичні вправи для тіла, марафон. Тому добре подумай, який намір буде Твоїм дороговказом цього разу.

Дякувати, щоб просити

Молитовний намір – це добре, але спершу варто було б подякувати Богові. Саме в таких ситуаціях це відчуття неймовірно загострюється: Ти дякуєш за хмарку, яка нарешті заступила палюче сонце, за сухі шкарпетки, за горнятко кави, за дощовик…(продовжувати можна дуже довго) У такі моменти мимоволі починаєш розуміти наскільки важливо є дякувати за все що маєш, кожен день і кожну мить. Тому не забудь подякувати Богові за …(допиши сам).

Спитай про те, що хвилює

Духовний ріст відбувається тоді, коли людина починає усвідомлювати динаміку власної духовної боротьби і рівень на якому вона відбувається. Часом буває так, що запитань є більше аніж відповідей. Проща – крута нагода отримати такі відповіді. Лише не бійся питати.

Поділись вогником своєї віри

Паломництво дає людині відчуття того, що вона не сама, що є багато молодих людей, які вірять у Бога і готові це свідчити серед однолітків. Саме свідчення є сьогодні тою іскрою, що здатна запалювати нові серця вогнем віри, тому не бійся свідчити там, де Ти є!

Зроби для себе висновки

Проща є добре прожитою, коли лишає після себе слід. І це не лише яскраві світлини, це також і конкретні висновки: я буду намагатися рухатися в тому чи іншому напрямку, буду більше розвиватися у молитві, частіше сповідатимуся, буду брати участь у служінні при моїй парафії.

Людина не завжди може дооцінити силу молитви

Священник Зеновій Слоїк зазначає, що коли ми молимося – це не тільки ми говоримо, Господь також через молитву промовляє до нас:

“Він промовляє різними знаками: словом Євангельської правди, через добрих, побожних людей, які зустрічаються у нашому житті, навіть через наших ворогів, через певні життєві випробування, виклики. Але, щоб людина, християнин, могла почути голос Божий, вона має «налаштуватися цю хвилю», як той радіоприймач».

Щось подібно й у паломництві, потрібно інколи також зробити декілька кроків на зустріч з Богом.

Війна й паломництво

За словами священника, в якісь мірі воєнні події стимулюють людину звертатися до Бога. Зараз у часі війни, участь у паломництвах за кордоном беруть винятково жінки, адже чоловікам заборонено виїзд:

«Жінки емоційно все приймають, через серце. Чоловіки навпаки хочуть чіткості й перейняти все через розум. Можливо це й робить нас єдиними. Адже як каже Христос, чоловік живе для жінки, а жінка – для чоловіка й разом вони одне ціле».

овномасштабне вторгнення рф в Україну змусило людей, християн задуматися про свій духовний стан.

 «От інколи чую від людей, де є Бог, як би був Бог – то війни б не було. І якщо ми ставимо собі це питання, то одразу задаймо одразу й інше – хто є творцем війни? Але якщо людина живе з Богом, то вона вже бачить кінець цьому всьому, адже правда Боже завжди перемагає, яке б зло страшне не було. Так, через важкі випробування, бо люди помирають на війні, своєю смертю дають нам можливість мирно жити», – наголошує отець.

Твій світ з посиланням на Інтернет джерела