О, так! Я зустріла Христа на Різдво!
О, так! Я зустріла Христа на Різдво!
Він сам попросився до мене в авто.
В керунку додому. Він мав три доби.
Був вбраний у форму і їхав туди,
де, ніби у яслах, на нього з дарами
чекали завчасно і тато і мама!
Він так посміхався, неначе не бачив
ні смерті, ні болю! Здавалося, наче
він справді святий! Я засвідчую, люди –
Христос поміж нас! Поміж нас і усюди.
Він просто пішов добровольцем на бійню.
І він розповів, що убраний надійно,
що має і форму, і їжу, і навіть,
що бронежилет його сильно не давить.
І він так поводив себе, ніби зовсім
нічим не різнився від нас. Ніби злості
у ньому немає, пихи, ані люті…
До чого ж він гарний! А ближче до суті –
то поруч як бачиш його, от єдине –
лиш плачеш і хочеш, щоб він не загинув…
І не запитавши у нього ім‘я –
ким був він, я певна, що відаю я.
О так! Я зустріла Христа на Різдво!
Всміхнувшись, він вийшов із мого авто…
До чого ж я хочу, щоби не загинув
Ісус цьогорічний у жодній людині –
в окопі, на полі смертельного бою –
син Божий, що нас
захищає
собою.