Незламна, як і Україна: художниця з ДЦП малює картини і допомагає ЗСУ
44-річна художниця Лілія Бабієнко малює ногами: в дитинстві їй діагностували ДЦП, руки жінки майже не функціонують. У Лілії було дві виставки, під час яких люди добровільно вносили кошти, а все зібране художниця передала ЗСУ. Зараз художниця хоче продати свої роботи, щоб допомогти українським військовим.
Пані Лілія особлива художниця, тому що її руки з дитинства зковані ДЦП, але вона і її мама не прийняли цей діагноз як вирок і дівчина почала різносторонньо розвиватися, виконуючи ногами те, що не кожен може зробити руками.
В грудні минулого року в храмі ПЦУ в Одесі було відкрито виставку робіт художниці. Цю виставку своїх художніх робіт пані Лілія присвятила українським воїнам, вважаючи їх героями сучасності. А також вона є сильним мотиватором для тих хто у складних життєвих обставинах розчулився і думає що Бог його покинув. Пані Ліля вважає, що у найскладніших ситуаціях Господь дає можливість з неї вийти і реалізуватися.
Мати художниці каже, що гроші з першої виставки Лілія віддала для допомоги ЗСУ. Жінка і надалі хоче допомагати українським військовим і для цього готова продати свої картини.
“Я віддала всі ці кошти, аби скоріше все закінчилось. Хочу, щоб війна закінчилась. Хочу спокійно жити, кататись, гуляти“, — зазначила Лілія Бабієнко.
Інвалідність — не перешкода для волонтерства навіть під час повномасштабної війни. Це доводять герої нашої добірки, які попри надскладні умови роблять усе можливе, щоб допомагати іншим людям. У мирний час вони активно відстоювали права людей з інвалідністю та боролися за безбар’єрне середовище. Вже на початку повномасштабного вторгнення їхня робота переросла у волонтерські рухи. Одні допомагають з евакуацією чи гуманітаркою, інші — збирають кошти.
Ось ще кілька історій з інвалідністю, які на власному прикладі показують, що волонтерство не має меж, а зробити свій внесок у перемогу України може кожен.
Уляна та Віталій Пчолкіни
Громадські активісти, лідери ГО «Група активної реабілітації».
Евакуюють людей із травмами спинного мозку, допомагають гуманітаркою їм та їхнім родинам. Організовують для волонтерів тренінги про супровід людей із такими травмами спини, які користуються колісними кріслами, а також читають лекції про особливості інклюзивного помешкання для внутрішньо переміщених осіб (ВПО).
«Ми як суспільство, як держава, маємо зробити все, аби люди, які зазнали травм під час чи до війни, не відчували себе покинутими в Україні» , — каже жінка.
Дмитро Щебетюк
Засновник ГО «Доступно.UA».
Інформує людей з інвалідністю про можливості евакуації, отримання виплат, гуманітарної допомоги, а також працевлаштування за кордоном.
«Кожен і кожна на своєму місці. І це чудово, коли люди роблять усе від себе залежне у своїй царині. Так ми наближаємо перемогу України на всіх фронтах.»
Олег Науменко
Фехтувальник на візках, член волонтерської організації «Волонтери Military Миколаїв».
Разом з іншими спортсменами-параолімпійцями в Миколаєві виготовляє для ЗСУ зарядні прилади на сонячних панелях та перископи з використанням 3D-принтерів. Збирає кошти на деталі до них.
«Люди об’єднані за єдиним принципом: хочемо допомогти Збройним силам України й допомагаємо, чим можемо.»
Алла Мурізіді
Директорка БФ «Українська спілка осіб з інвалідністю».
За підтримки німецьких організацій надає гуманітарну допомогу людям з інвалідністю в Запоріжжі. Зокрема, гігієнічні, медичні засоби (ліки, тонометри, візки, глюкометри) та харчові продукти. Допомагає центрам, що приймають ВПО в Запоріжжі. Евакуює людей з інвалідністю з міста й навколишніх населених пунктів.
«Ми всі дуже чекаємо на перемогу. Хочемо повернутися додому і продовжити свою справу — робити Запоріжжя доступним та інклюзивним.»