Не став життя на паузу: як планувати майбутнє в умовах

Зараз нерідко можна почути: «після війни я піду в спортзал/здійсню мрію/почну бігати/навчусь малювати» і ще багато чого, що починається зі слів «після війни». Життя поділилось на «до» та «після» 24 лютого. Проте війна не поставила його на паузу. Не вийде потім «наздогнати» втрачені моменти. А отже варто перестати чекати на омріяне «після» і почати жити тут і зараз, повністю насолоджуючись моментом.

Депресивний стан під час війни

Регулярні перепади настрою, мінливі емоції під час війни — це нормально в тих умовах, в яких ми знаходимось. Ненормальні обставини провокують психологічне навантаження та нестабільний душевний стан.  Звісно, послідовність емоційних хвиль у кожного різна, проте можна виділити приблизно таку черговість: 

– розгубленість; 

– страх, тривога та паніка;

– злість, роздратування;

– насолода, піднесений настрій;

– апатія, депресивний стан. 

Настрій може коливатись протягом дня: від смутку до тривоги, потім до злості та апатії.  Той факт, що депресія та будь-які тривожні стани зараз нормальні, не означає, що в них варто залишатися. В теперішніх умовах «витягнути» себе важче, але попри все важливо піклуватися про себе, якщо є така можливість. Після фази апатії настає фаза стабілізації. Емоційні гойдалки стануть доволі звичним явищем, тому проходитимуть більш м’яко. І вже після цієї стадії відбувається процес адаптації, коли людина звикає до невизначеності та починає планувати найближче майбутнє. Приходить усвідомлення, що життя триває і варто продовжувати жити в новій реальності. 

Плин часу в умовах війни: нормальна реакція на ненормальні події

Сприйняття часу зараз таке ж саме, якщо б ми вирушили у якусь пригоду. Наприклад, я дуже люблю подорожувати автостопом. Їхати потягом — це зовсім інше сприйняття часу, ніж подорожувати автостопом. Автостоп — це пригода, це завжди щось нове.

Оце нове, з чим ми зіштовхуємося — незалежно від того, це війна чи ми поїхали до якоїсь нової країни, де до цього жодного разу не були — рівень емоційного насичення приблизно однаковий. Є сильні емоції, є щось нове, з чим ми до того не стикалися, тільки єдина різниця — там можна поставити знак плюс, а у нашій поточній ситуації — знак мінус. Тому таке сприйняття часу абсолютно нормальне, абсолютно адекватне подіям, які зараз відбуваються. Це нормальна реакція тіла, нормальна реакція психіки. Тобто все, що зараз буде відбуватися — це нормальна реакція організму на ненормальну ситуацію. Це дуже важливо розуміти, аби не починати себе накручувати, що ми з’їхали з глузду.

Як жити далі в умовах війни?

1. Адаптуйтесь до нової реальності. Проблема в адаптації доволі розповсюджена. Не варто озиратися на минуле та витрачати на це свою енергію. Ми маємо неймовірні здібності бути толерантними до життєвих ситуацій. Якщо будемо це розвивати, зможемо якнайшвидше адаптуватися до кризових подій. Навчимось реагувати, кардинально змінюючи свої життєві наміри. 

2. Ви не можете контролювати абсолютно все. Щоразу, коли відчуватимете дискомфорт або паніку, запитайте себе: чи можу я зараз змінити ситуацію? Є речі, непідконтрольні нам, на які ми не впливаємо, тому немає сенсу через них переживати. Натомість ми можемо відстежувати і контролювати власні думки, почуття, емоції та дії. 

3. Навчіться говорити «НІ». Планувати життя — робити вибір. І для деяких людей це ніби виклик, бо передбачає необхідність брати відповідальність за своє життя. Відмовляючись від непотрібного, ми фокусуємо увагу на більш важливих речах, які наближають до мети. Не існує правильного або неправильного, є тільки вибір, який ви зробили, і його наслідки.

4. Фокус на цінності, а не на обставини. Ми живемо в умовах невизначеності та невідомості, тому будувати плани вкрай складно. Крім того, надто переймаючись майбутнім, можна загнати себе у стан паніки та тривоги. Зараз ми можемо жити спираючись не на обставини, а на власні цінності. Бо саме життєві засади можуть визначати важливі речі та скеровувати нас. Подумайте, які цінності зараз пріоритетні та потребують найбільше уваги. 

5. Додайте фізичну активність. Стрес, тривога й інші переживання накопичуються в тілі, від них обов’язково треба звільнятись. Підійдуть різні вправи та практики: йога, тривалі прогулянки, зарядка, біг.

6. Прийміть ситуацію, якою вона є. Проблеми зменшуються або зникають, коли ми перестаємо чинити опір реальності. Не заперечуйте те, що відбувається. Плануйте подальше життя, відштовхуючись від теперішньої ситуації. 

7. Відпочивайте від читання новин. Виділіть для цього годину-дві, а в інший час займіться чимось цікавим. Можна прогулятися містом, почитати книжку, приготувати щось смачне, зробити йогу або просто посидіти в тиші. 

8. Психотерапія. Ніколи не соромно звернутись по допомогу до психолога, тим паче зараз. Той стрес, який люди пережили або досі переживають неможливо осягнути. І найважливіше сьогодні — це подбати про себе. Щоб завтра у вас був ресурс дбати про інших. Якщо немає можливості для особистої терапії, буде корисним психолог онлайн. 

Не соромно піклуватися про себе і продовжувати жити. Ви нікому не допоможете, якщо перебуватимете в стані анабіозу. Нові умови життя триватимуть невизначений час. І важливо вчитися в них працювати.

Як планувати своє життя під час війни?

Горизонт планування в умовах війни дуже звужується, однак у більшості українців він уже почав поступово розширюватися. Позаду перші шокові місяці повномасштабної війни, коли ми були повністю дезорієнтовані. Якщо ви згадаєте себе в ті перші три місяці великого вторгнення, з великою ймовірністю, вам буде здаватися, що цей час деформований, як порівняти зі звичним досвідом. Наприклад, що ці перші три місяці дуже швидко пролетіли. Або, навпаки, що вони тривали довше, наче пів року. Через якийсь час після шоку активується наша здатність орієнтуватися. Ми намагаємося зрозуміти, що робити, куди їхати, де жити, скільки це все буде триватиПісля стадії орієнтації, як правило, настає стадія стабілізації. Це коли людині більш-менш зрозуміло, що з нею відбувається. Тож горизонт планування із кожним днем потроху збільшується, тому що ми, як це не сумно, звикаємо до війни.У контексті планування можна ще згадати мрії про майбутнє. Важливо, наприклад, фантазувати з друзями про те, як чудово ви будете проводити час після війни. Це корисно, тому що під час фантазування задіяні нейронні зв’язки, які працюють у «нормальних» обставинах і допомагають планувати, усвідомлювати й реалізовувати свої бажання. Наш мозок пам’ятає саме таку систему орієнтації у світі.Тут варто розрізняти поняття «мріяти» й «планувати». Звісно, купувати квитки на Майорку зараз не найкраща ідея, але принаймні помріяти, захотіти – це корисно для нашого мозку, це підтримує нас психологічно й це важливо робити, особливо зараз.

Бережіть себе і рідних! Все буде добре!

Твій світ з посиланням на Інтернет джерела