Мова має значення! Проблема мовного питання в Україні.

Мова зараз на часі як ніколи. Чимало людей зі східних регіонів України переходять на українську, і в них це чудово виходить. Проте багато російськомовних українців досі вважають, що мова не має значення. Чи мають одні люди моральне право робити зауваження іншим через російську мову?

Війна суттєво загострила “мовну проблему” в Україні. 

З одного боку, повномасштабне російське вторгнення стало черговим поштовхом для переходу на українську мову, з іншого – продовженням багаторічної мовної суперечки з тими, хто так і не помітив причинно-наслідкових зв’язків між російською агресією та мовою спілкування.Проблема існує і в ширшому контексті: все гучніші й упевненіші голоси тих, хто наполягає на повному видаленні всього російського з інформаційного та культурного простору, наштовхуються на протидію тих, хто з різних причин не готовий до цього. Тому ми отримуємо дискусії навколо знесення пам’ятників Пушкіну, вилучення зі шкільної програми Льва Толстого і, звісно, необхідності повного переходу на українську мову.

Для Росії мова – це засіб агресії. Лише на носіїв російської мови можуть подіяти інші інструменти російської “м’якої сили” – культура та пропаганда. Україна мала дуже значний військовий потенціал, який залишився їй у спадок від радянської імперії, і на який потрібно було зважати.Тому успішний напад на Україну не міг відбутися без попередньої підготовки. І Москва всі ці роки готувалася, підтримувала проросійські політичні сили, корумпувала українських політиків і чиновників, вербувала агентуру, завдяки чому їй вдалося суттєво зменшити військовий потенціал України. Суттєво, але не достатньо. Для успішної військової операції їм було потрібне максимально лояльне населення.Тому в Кремлі постійно стежили за поширенням російської мови, вони вкладали значні ресурси в поширення російської мови і культури, в ностальгію за совком, і прийшли насамперед туди, де найбільше говорили російською і де найбільше спрацювала їхня пропаганда.Тому русифікований Крим був окупований дуже швидко й утримується без значних зусиль.Тому псевдореспубліки змогли створити саме на русифікованому Донбасі. Отже, хотіли ви того чи ні, а факт залишається фактом: на “російськомовних українцях” зокрема є частина відповідальності за цю війну. Не на націоналістах. У ті регіони, де були сильні націоналістичні настрої, повноцінна війна не прийшла. І доки решта русифікованих українців не зрозуміє залежності між мовою і війною, доти і триватиме війна, у якій страждають передусім ті, хто говорить російською.   Важливо пам’ятати, що не існує ніяких “російськомовних українців”, є лише русифіковані.  Сьогодні війна багатьом відкрила очі та зняла полуду багаторічної російської пропаганди. Ми знову отримали шанс остаточно звільнитися з московського полону. Звісно, сама по собі відмова від російської мови та російських наративів не звільнить окуповані українські території. Але без цього їх теж не вдасться звільнити. Як не крути, але деокупація можлива лише в поєднанні зусиль нашої армії і самих українців.Перехід на українську потребує певних зусиль – це не дуже просто. Але краще їх докласти й уникнути потреби надалі воювати взагалі. У жодному разі не хочу нікого ні в чому звинувачувати чи до чогось силувати – просто пояснюю причинно-наслідкові зв’язки. 

Звісно, це вільний вибір – якою мовою говорити, але кожен вибір має свою ціну. Війна – це теж ціна такого вибору.

ЧОМУ ВАРТО СПІЛКУВАТИСЯ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ?
1. По-перше, це красиво! Українська є не лише однією з найдавніших, але й чи не наймелодійнішою мовою світу.
2. Це додає вам шарму. Бо російською навіть останній лугандонець може, і друг стєпєй калмик. А от гарною українською…
3. Це стильно й концептуально: жити в окремій країні та спілкуватися окремою від усіх мовою, а не мовою сусідньої держави, наприклад.
4. Це добре для економіки. Що більше людей спілкуються виключно українською, то більша потреба в іноземних компаній адаптувати свої продукти під нашу мову. А то не лише створює додаткові перепони для конкурентів наших фірм (а отже певним чином захищає наш ринок, що в епоху глобалізації є вкрай важливим), але й також надає можливість заробити нашим людям і компаніям, зокрема – надаючи послуги з тієї адаптації.
5. Це захищає наш інформаційний простір не лише від проникнення в нього недружньої пропаганди, але й ускладнює збір даних з боку ворожої розвідки. Особливо це стосується чутливих сфер, як то радіоперемовини військових, тощо. Але й відкритих джерел це стосується не менше.
6. Це забезпечує зв’язок поколінь і безперервність культурного й історичного спадку народу України. Навіть якщо ваші батьки є російськомовними, то їхні батьки швидше за все були україномовними, так само як і всі попередні покоління вашої родини. Навіть пращури педставників інших національностей, які споконвічно жили на нашій землі, поряд зі своєю національною мовою говорили ще й українською. Зокрема це стосується євреїв. Та й навіть якщо ваша родина – етнічні росіяни й усі ваші пращури володіли лише російською, то зараз саме час особисто вам започаткувати нову родинну традицію. Чому ні? Адже ваша родина й нащадки будуть жити тут, тож інтереси України – це й їхні інтереси також!
7. Якщо ми самі, живучи в себе вдома не шануємо власну історію, культуру й мову, як нас будуть поважати інші народи? Не треба буде пояснювати іноземцеві (зокрема й росіянину), чому ти українець з України розмовляєш лише російською. Також це змушуватиме іноземців, що приїздять в Україну вчитися, працювати або жити, вивчати саме українську, а не російську.
8. Як показують останні події, занадто багато говорити російською небезпечно – вас можуть на цій підставі прийти “визволяти” зелені чоловічки путлєра, навіть якщо ви цього насправді не бажаєте. Крим, а особливо Донбас, вже догралися – не повторюйте цих помилок!

Для того, аби полегшити перехід на українську дотримуйтеся наступних кроків:

  • спілкуйтеся українською з рідними, друзями та навіть незнайомцями;
  • оточіть себе українською всюди – читайте книги, дивіться фільми, слухайте музику;
  • спілкуйтеся з носіями української, щоб вивчати нові слова та практикувати вимову, читайте історії людей, яким це вже вдалося;
  • завжди говоріть українською в магазині, таксі, кав’ярні, вимагаючи дотримання вашого права на отримання інформації та послуг державною мовою;
  • увімкніть українську на всіх електронних пристроях та в налаштуваннях програм, дописуйте українською в соцмережах;
  • користуйтесь українськомовними версіями сайтів, шукайте українською в пошукових системах;
  • заведіть нотатник для нових цікавих слів, фразеологізмів, крилатих висловів.

Бе української мови не може бути України!

Мова це важливо! І важливо зробити правильний вибір!

З просторів Інтернету