Хвороба Паркінсона: причини, симтоми та лікування.
Неврологія, на жаль, “багата” на різні важкі захворювання. Одним з них є хвороба Паркінсона. Що це, як уникнути, і зрештою, як боротися? Твій світ вивчив цю тему детальніше і вирішив поділитися інформацією з вами.
Що таке хвороба Паркінсона?
Хвороба Паркінсона — це хронічне, неврологічне захворювання, що характеризується повільно прогресуючим перебігом, головною ознакою якого є тремор кінцівок внаслідок втрати людиною функції, контролювати свої рухи. В основі патофізіології розвитку хвороби Паркінсона лежить прогресуюче зменшення кількості нейронів головного мозку, що відповідають за вироблення дофаміну. Внаслідок нестачі дофаміну відбувається активний вплив базальних гангліїв на кору головного мозку.
Причини та фактори ризику виникнення хвороби Паркінсона:
- Генетична схильність. Відомим є той факт, що передумовами виникнення захворювання, особливо хронічного, є поєднання сукупності факторів, але також є поняття про влив домінуючого фактору. Якщо є генетична схильність до захворювання і людина про це знає, з допомогою модифікації способу життя можна значно зменшити свої шанси захворіти, або відтермінувати маніфестацію хвороби. В той же час такий фактор, як генетика, попри всі старання, може бути головною і єдиною причиною виникнення хвороби і як то кажуть: «З генами не посперечаєшся». Хворобу Паркінсона відносять до мультифакторного захворювання, оскільки конкретної причини її виникнення поки що не досліджено.
- Екологія. Досліджуючи причини виникнення хвороби Паркінсона, було помічено зв’язок у виникненні захворювання в осіб похилого віку, які проживали у сільській місцевості, поряд з якою були розташовані великі підприємства із шкідливими відходами у воду, повітря, грунт тощо. Особливо небезпечними є потрапляння в організм гербіцидів та пестицидів, котрі застосовують у сільському господарстві. Це шкодить не лише тваринам, що може спричинити масову їх загибель, особливо у разі розпилювання хімічних речовин і потрапляння на пасовиська і водопої, але і спричинити серйозні розлади здоров’я у людей.
- Перенесені черепно-мозкові травми. Існують випадки розвитку хвороби Паркінсона у людей, що в молодому віці перенесли черепно-мозкову травму, а також у спортсменів контактних видів спорту (боксери, баскетболісти, футболісти), у яких була не поодинока травматизація голови. Важкість ситуації в тому, що якщо це процес відмирання нейронів, котрі відповідають за синтез дофаміну є запущеним, його вже не зупинити.
Стадії розвитку хвороби Паркінсона:
Перша стадія: з’являються невеликі складнощі руху однієї руки, невеликий тремор спочатку під час хвилювання, потім у стані спокою; порушуються нюх та сон, з’являється втома та апатія.
Друга стадія: порушення захоплюють другу руку, з’являється тремтіння язика та нижньої щелепи; слинотеча, також формується гіпокінезія.
Третя стадія: скутість та збіднення рухів наростає, міміка майже відсутня. На цій стадії формується специфічна хода, під час розмови хворий(-а) починає застрягати на тому самому слові.
Лікування
На сьогоднішній день хвороба Паркінсона продовжує залишатися в когорті невиліковних хвороб. Основним завданням при лікуванні таких хвороб є покращення якості життя хворих. Сучасна медицина має багато методів покращення стану хворого. У разі вчасного діагностування, відповідно, призначення адекватного лікування, пацієнти із хворобою Паркінсона можуть тривалий час продовжувати активне життя. Всі існуючі методи лікування пацієнтів з хворобою Паркінсона можна розділити на наступні: медикаментозна терапія, психотерапія, лікувальна фізкультура, хірургічне лікування. Основу комплексної терапії складає медикаментозне лікування, яке повинно бути безперервним і пожиттєвим.
Як запобігти хворобі Паркінсона?
1. Їжте розумно і вибирайте цільні продукти
2. Переконайтеся, що ви отримуєте достатню кількість вітаміну D і омега-3
3. Приймати пребіотики і пробіотики
4. Прийняти регулярний ритм сну
5. Зменшіть стрес
6. Більше вправ
І головне, НЕ ЗАЙМАЙТЕСЯ САМОЛІКУВАНННЯМ, при перших ознаках хвороби одразу звертайтеся до фахівця!