Інформаційний фронт: як допомгти ЗСУ маючи лише Інтернет?

Дуже багато переживань з’являється від безпорадності, коли хочеться допомогти захищати Україну, а можливості йти воювати немає. Проте навіть якщо ви цивільні, усе ще можете вплинути на ситуацію. Розповідаємо як.

Три фронти інформаційної війни

Західний або глобальний фронт

Кожен українець намагається розповідати своїм друзям або рідним на Заході про стан справ в Україні. Потрібно доносити до світу новини про напад Росії на Україну, озвучувати українські потреби і прохання про допомогу, закликати до посилення санкцій та міжнародної ізоляції агресора. Окрім того, потрібно боротися з російської пропагандою, яка, на жаль, теж присутня на Заході. Для боротьбі на цьому фронті створили вже чимало ресурсів, наприклад, We Are Ukraine та багатомовний Post to Stop War in Ukraine.

Український фронт

країнське інтернет військо повинне:

• поширювати важливу й правдиву інформацію;
• допомагати владі, військовим і волонтерам працювати й координуватись;
• піднімати бойовий дух і гасити паніку;
• просто розважати.

російський фронт

Основне завдання  –  зламати плани ворога. Боротися з кремлівською пропагандою.
На цьому фронті українців очікує багато розчарувань, адже громадяни рф часто виявляються безнадійними. Однак сама російська влада добиває рештки свободи слова. Зачиняють незалежні ЗМІ, котрі називали спецоперацію в Україні війною. А через нові закони в рф тепер немає доступу до Фейсбуку, Твіттеру, Тік Току. Влада відрубає своїм громадянам доступ до будь-яких ресурсів, де можна побачити зруйновані українські міста.

Отже, роботи багато — але робити її треба системно й раціонально, інакше ризикуємо не лише змарнувати час та інші ресурси, а й допомогти ворогові у створенні вигідного йому інформаційного хаосу. В децентралізованості — наша сила, але водночас і наша слабкість, адже безліч людей роблять поодинці те, що могли б із набагато кращим результатом робити разом.

Що робити, щоб бути корисним ЗСУ?

Робіть те, що вмієте найкраще. Подумайте, які ваші суперсили можна використати сьогодні найкраще. Знаєте іноземні мови — перекладайте. Вмієте фотошопити чи монтувати відео — це зараз потрібно багатьом ініціативам. Розумієте тікток — танцюйте і співайте перед камерою. Вмієте програмувати — вам в ІТ-армію. У вас є сайт — є спосіб впливати на росіян і білор усів, які туди заходять. Вмієте створювати анімацію — зніміть мультик про смерть Путіна. Якщо, наприклад, ви науковець із зв’язками в академічному середовищі закордоном, буде тупо, якщо ви будете днями натискати кнопку на сайті, з якого ддосять російські ресурси. Але якщо у вас немає специфічних вмінь і навичок, ви все одно можете приносити користь — не здавайтесь!

Не вигадуйте й не поширюйте «патріотичних фейків» буцімто для підняття бойового духу українців. Це не працює й лише шкодить. Інформаційний простір уже наповнений неправдивою та напівправдивою інформацією, а спростовані фейки знижують рівень довіри до інформації з проукраїнських джерел — у тому числі з офіційних. А ось жартувати можна і треба — це справді підвищує бойовий дух.

Беріть інформацію з достовірних джерел, насамперед з офіційних. Це більш-менш надійна гарантія, що матеріали, факти чи заклики, які ви поширюєте, не виявляться кремлівським вкидом. Втім варто періодично перевіряти джерела, з яких ви взяли інформацію, адже там можуть з’явитись важливі оновлення чи навіть спростування.

Робіть самі, а не радьте іншим. Коли люди дії — волонтери, організатори тилової роботи, комунікаційники — потребують поради, вони про неї просять. Та зазвичай їхні месенджери просто переповнені ідеями, пропозиціями та рекомендаціями, для втілення яких немає ні часу, ні сил. Навіть якщо це не поради на зразок «перевернути прапор», «відмовитись від гидкого матюччя» чи «пити йод», а щось справді корисне — краще почніть із себе й втілюйте їх, аж поки зможете продемонструвати іншим результат. Тоді інші підтягнуться.

Переконайтесь, що ви не поширюєте того, чого поширювати не можна. Наприклад, фотографії української армії або інформація про місця вибухів чи пострілів — не найкраща ідея. Армійське керівництво наполегливо просить не поширювати певну інформацію, і ці побажання слід виконувати дуже ретельно.

Що не можна публікувати:

1. У соцмережах, публічних виступах та інтерв’ю для ЗМІ не називайте точні цілі й об’єкти враження. І тим більше не можна стрімити в прямому ефірі ракетний обстріл і бомбардування. 

За даними Міноборони, 80% розвідувальної інформації відпрацьовується з відкритих джерел. Наприклад, не варто говорити – ракетою цілились у вокзал, але потрапили в лікарню, що знаходиться недалеко. Такими кадрами ви тільки допоможете ворогу скоригувати вогонь: прилетить друга, третя ракета – і вже точно влучить у вокзал. Це ж стосується номерів будинків, що постраждали під час обстрілу. Не публікуйте матеріали, де явно видно розпізнавальні знаки — адресні таблички, номери будинків, відомі супермаркети, станції метро тощо. Допускаються фото, відео масштабних планів, без прив’язування до місцевості.

2. Фатально небезпечно повідомляти про знаходження або відсутність будь-якого озброєння та військової техніки ЗСУ з прив’язкою до населених пунктів.

Зокрема, не знімайте ППО та не розповідайте, що в нас немає ППО на конкретній ділянці фронту. Як пояснюють у Держспецзв’язку, протиповітряна оборона ефективна — коли ворог про неї не знає і не має уявлення звідки “прилетить”.  Усі відео вильотів і влучення ракет демаскують системи ППО. Це знижує захист українських міст, а отже, може призвести до смерті ваших близьких і друзів.

3. Вказувати інформацію, що може скоординувати дії окупантів.

Наприклад, не можна говорити, що для заїзду в місто залишилася безпечною лише одна дорога і називати, яка саме.

4. Не фотографуйте військові частини, пункти територіальної оборони, блокпости, укріплення та не публікуйте інформацію про переміщення або дислокацію українських захисників.

5. Не поширюйте інформацію про зброю й техніку, яку інші країни передали або планують передавати в Україну. 

Як пояснює заступниця Міністра оборони Ганна Маляр, на цю тему, коли є потреба, мають право висловлюватись лише офіційні особи й органи влади. 

Чиновниця зазначила, що дописувачі все одно не володіють перевіреною інформацією, бо вона з грифом “секретно”, і своїми постами і репостами шкодять державі.

6. Не публікуйте неперевірену інформацію: фейки, платформи для збору коштів, російські пропагандистські матеріали тощо. 

Перемога близько!

Слава ЗСУ!

Твій світ з посилання на Інтернет джерела