Є одна дуже світла історія про батька, що ділив свій маєток між трьома синами.
Каже: «Найбільший будинок належатиме наймудрішому з вас. Даю кожному по 100 гривень. Маєте за них придбати щось таке, що заповнить кожнісіньку щілину великої зали в тому домі, – аби вільного місця ні на міліметр не лишилося».
Почали міркувати сини. Один накупив пірʼя, трохи в людей попросив. Засипав ту залу з підлоги до стелі. Але…залишився незайнятий простір.
Другий спробував наповнити кімнату повітряними кульками, втім, теж не вдалося досягти ідеального результату, на який очікував батько.
А третій таки впорався з батьковим завданням і дістав у спадок найбільшу частку маєтку. Він заповнив усю залу до крапельки! Як? Світлом. Придбавши й запаливши одну свічку.
Часом нам здається, що відчуття порожнечі чи нудьги в стосунках можна заповнити лише дорогими дарунками чи вечерями у вишуканих ресторанах. Але внутрішнього світла не купиш за ніякі гроші. А без світла того найпалкіша любов вʼянутиме.
То світло є в наших усмішках, турботі, доброті, чуйності, емпатії, служінні одне одному, – у всьому, чого не придбаєш за гроші…
Один юнак ділився: «З нею дуже непросто. Її уваги й прихильності мені ніяк не вдається купити ані квітами, ані дорогими дарунками. Зовсім не схожа на інших дівчат! Здобути серце дівчини, яка цінує багатство душі, спілкування, вірності…найважче. Але це таки справжній скарб, за який буду боротися і берегти»…
Горіть! Заповнюйте своїм внутрішнім світлом кожну вільну щілину простору ваших стосунків…
© Наталія Сиротич