Як зробити онлайн навчаня цікавим та ефективним?

В умовах повномасштабної війни дистанційне навчання є чи не найкращим рішенням для продовження освітнього процесу. Як організувати його максимально ефективно, читайте в статті.

Дистанційна освіта – це не про фото підручника у вайбері, не про завдання в месенджері. Якісну дистанційну освіту побудувати не так просто. Це не просто реплікація офлайн-формату в онлайн. І це, напевно, найскладніше. Тому що в Україні взагалі мало хто вміє робити дизайн дистанційних освітніх продуктів. І саме тому ми, напевно, існуємо як EdEra, яка допомагає це робити. Якщо б усі вміли, то нам би не було, що робити.

Наші освітні продукти конкурують зі школою чи університетом, з YouTube, Netflix тощо. Ми конкуруємо за час та увагу користувача. Учень на тому ж пристрої, на якому має вчитися, може відпочивати, грати в ігри, дивитися щось. Це і є найбільша відмінність онлайн-освіти з погляду поведінки дитини.

Школа в якомусь сенсі є примусом. Ти не можеш в неї не ходити. Коли ти вмикаєш екран комп’ютера, то розумієш, що в тебе тут і школа, і серіал, і ютуб-блогери. І якщо ми розробляємо освітній контент у цифровій обкладинці, то, звісно, він має бути більш динамічним. Він має бути побудованим за принципами мікронавчання. Мають бути невеличкі блоки матеріалу із завершеною думкою. У цього шматка матеріалу мають бути три фази:

1. Стратегічна – для розуміння, навіщо цей шматочок матеріалу.
2. Performance (виконання, дія) – це безпосередньо сам матеріал.
3. Self-assessment (самооцінювання) – тобто перевірка засвоєних знань.

Для цього звичайний 45-хвилинний шкільний урок потрібно передизайнити навіть логічно. А далі є багато інструментів, щоби залучити учня.

Як організувати якісне онлайн навчання в умовах війни?

Зміни до календарно-тематичного планування

В умовах війни та постійних повітряних тривог складно дотримуватись сталого розкладу занять та календарно-тематичного планування. Тому планування має бути гнучким інструментом у руках учителя. Директору школи важливо донести педагогам, що сталі календарно-тематичні плани сьогодні не на часі. Педагог може використовувати свій звичний план як основу, а водночас адаптувати та змінювати його, збільшуючи час, наприклад, на повторення матеріалів попереднього року та конкретизацію матеріалу після діагностування (буде особливо корисно на початку навчального року).

Педагогу у календарно-тематичному плані варто:

• обрати теми, які можна перенести на самостійне опрацювання учнями (доцільно сюди включати теми, з яких наявні якісні ресурси);
• ущільнити теми, простіші для засвоєння, і навпаки – визначити ті, що потребують детальнішого вивчення;
• визначити теми, що вивчаються вперше і без яких неможливе засвоєння подальшого матеріалу.

Це допоможе вчителю більш гнучко використовувати календарно-тематичний план в умовах війни.

Єдина навчальна платформа

Тривале дистанційне навчання має відбуватись із застосуванням спеціальної онлайн-платформи. Аби дітям та педагогам було комфортно і зрозуміло, важливо, щоб така платформа була єдиною для всієї школи. Це може бути, наприклад, Google Classroom, Moodle або ж розроблена на замовлення закладу освіти платформа.Учителям, у свою чергу, важливо надавати зворотний зв’язок учням та налагодити систему оцінювання через чіткі критерії, терміни виконання завдань та запровадження дедлайнів.Враховуючи те, що дистанційне навчання як освітня технологія потребує системного підходу, школам варто розпочати розроблення повноцінних дистанційних курсів з основних навчальних предметів для 5–11 класів. Перевага повноцінних курсів над наборами навчальних матеріалів у структурованості, покроковому супроводі самостійної роботи учня, наявності системного зворотного зв’язку.Такі курси можна використовувати під час змішаного навчання, вимушеного дистанційного навчання, для системного застосування технології навчання «Перевернутий клас». Наявність таких курсів дасть змогу також відкривати класи з дистанційною формою здобуття освіти, актуальність яких зростає.

Змішане навчання

В умовах війни організувати змішане навчання може бути складно, утім, є інші моделі його організації, які стосуються переважно методів навчання. Усі моделі розподілу навчального часу заняття на синхронний та асинхронний режими є моделями змішаного навчання. Одним з ефективних методів є «Перевернутий клас», що стимулює учнів бути активними учасниками освітнього процесу. Для навчання учнів в асинхронному режимі можуть застосовуватися діяльнісні методи навчання, покрокові інструкції для самостійної роботи.

Діяльнісні методи навчання

Забезпечити різноманітність пізнавальної діяльності та зацікавити учнів педагогу допоможуть проєктні, пошукові, дослідницькі завдання. Як правило, основна частина таких завдань виконується учнями в асинхронному режимі. Одним з різновидів організації такого навчання може бути системне застосування технології «Перевернутий клас», що передбачає надання учням завдань для ознайомлення ними з новим матеріалом до того, як його пояснюватиме вчитель на уроці. Це може бути перегляд відео, розбір практичних проблемних ситуацій, опрацювання навчального тексту та перетворення його в іншу форму – таблицю, інфографіку, графіки, діаграми, тести тощо. У такому випадку роль учителя і сам формат уроку змінюється. Учитель створює умови для того, щоб підвищувати активність учнів на уроці. Учитель з дітьми на уроці можуть обговорювати питання, які сформулювали учні після перегляду відео, разом створювати ментальну карту, моделювати, дискутувати тощо. При цьому опановувати новий матеріал варто лише після обговорення виконаних завдань, зворотного зв’язку від педагога або взаємооцінювання виконаних завдань. Запропонована модель є варіантом змішаного навчання, оскільки учні половину матеріалу опрацьовують у дистанційному форматі самостійно.

Самостійне опрацювання матеріалу

Самостійне опанування учнями матеріалу під час дистанційного навчання в умовах війни має свої особливості.

Педагогу варто розділити матеріал на логічні тематичні блоки. Це допоможе дітям навчатися самостійно. Разом з тим вчителям важливо надавати дітям максимально чіткі інструкції щодо опанування кожного блоку матеріалу та критерії для самостійного оцінювання результату.

Важливо пам’ятати, що самостійна робота повинна мати чітке матеріальне втілення – продукт. Це може бути:

• таблиця;
• графіки;
• понятійне поле;
• текст іншого стилю;
• інфографіка;
• малюнок;
• низка виконаних вправ тощо.

Завдання можуть стосуватися як усього обсягу матеріалу, так і його частини.

Усні традиційні завдання (переказ матеріалу чи відповіді на питання) є неефективними для самостійного навчання.

Відстеження динаміки навчальних досягнень

Не дивлячись на війну, відстежувати навчальні досягнення  учнів важливо і необхідно. Для цього вчителям варто розробити завдання для діагностики. Зробити це педагоги можуть, добираючи завдання за темами та очікуваними результатами. Разом з тим кожен вчитель з власного досвіду знає, які є «чутливі» точки засвоєння тієї чи іншої теми. Насамперед їм необхідно приділяти найбільше уваги, включати такі завдання до діагностичних робіт. Відстеження динаміки навчальних досягнень учнів дасть змогу педагогам вчасно діагностувати можливі освітні втрати та вчасно на них реагувати. Для діагностування освітніх втрат варто у першу чергу визначити пропущені теми, розробити завдання для оцінювання навчальних досягнень, проаналізувати результати. Після цього – розробити плани подолання освітніх втрат: колективні, групові або індивідуальні. Такі плани можуть включати самостійну роботу учня, консультації вчителя, виконання завдань у групах.

Співпраця з батьками

Співпраця педагогів з батьками – важлива складова успіху та якості дистанційного навчання учнів. Утім, варто пам’ятати, що співпраця не означає перекладання на батьків роз’яснення матеріалу чи виконання завдань. Тут важливою є роль вчителя. Батьки ж зі свого боку можуть мотивувати дітей, підтримувати їх та допомагати організувати самостійну роботу, створити умови для самоконтролю і самооцінювання.В умовах дистанційного навчання найбільше уваги слід приділити співпраці з батьками учнів початкової школи, оскільки саме вони організовуватимуть навчання своїх дітей, принаймні у перші місяці. Варто розповісти, як відбуватиметься навчання, узгодити розклад навчальних занять , роз’яснити, як працювати з навчальними платформами та платформами для організації відеоконференцій, як поводитися самим та допомогти дітям у випадку повітряної тривоги.

Як діяти вчителю, якщо під час уроку почалася повітряна тривога?

В умовах воєнного часу особливістю дистанційного навчання є ймовірність під час онлайн-зустрічей ситуацій, коли вмикається сигнал повітряної тривоги.

У таких випадках МОН рекомендує педагогам наступний алгоритм дій:

• спокійно повідомити учням, що оголошено сигнал повітряної тривоги, а тому треба припинити заняття;
• закцентувати увагу школярів на тому, що вони мають пройти в безпечне місце, встановлене їхніми родинами;
• попросити учнів вийти з конференції (якщо урок проводиться онлайн в режимі реального часу);
• дочекатися, щоб усі учні вийшли з онлайн-конференції.

Зазначимо, про нюанси проведення дистанційного навчання в умовах війни має сповіщати місцева влада. Єдиних рекомендацій, як організувати навчальний процес вже після повітряної тривоги – немає, адже у кожному регіоні України різна безпекова ситуація.

Чи доцільно оцінювати знання учнів під час війни?

Якщо коротко – так, переконана екс-міністерка освіти Лілія Гриневич. Свою думку вона аргументувала так:

“У регіонах можуть бути відмінності у підходах, але оцінювати дітей треба.

Питання – як? Оцінювання необхідне, тому що дитині потрібен зворотний зв’язок.

Коли вона відчуває, що вчитель помічає її присутність і чи зробила вона якесь завдання, чи відповіла на якесь питання – це також прояв уваги вчителя до самої дитини. Це її мотивує. А мотивація має велике значення для того, щоб підвищити інтерес дитини до самого процесу навчання”.

Однак, за словами Гриневич, вчителі у жодному разі не повинні критикувати та аналізувати прогалини у знаннях, вказуючи на недоліки. Зараз, коли діти в умовах війни переживають стрес, оцінювання знань має нести позитивний і заохочувальний характер навіть тоді, коли вдається не все.

“Дітям частіше потрібно говорити, які вони молодці, що у таких складних умовах вони продовжують вчитися й досягати результатів. 

Позитивні мотивація та оцінювання старань дитини мають величезне значення для неї”, – підкреслила Лілія Гриневич

Твій світ з посиланням на Інтернет джерела