Депресія під час війни

Повномасштабна війна росії проти нашої держави так чи інакше вплинула на життя кожного українця, незважаючи навіть на перебування у безпечному за кордоном і відносно безпечному регіоні держави. Чимало людей зіткнулись з її наслідками особисто – це втрата близьких і рідних, житла, домашніх улюбленців або опосередковано – співпереживанням за загиблими, руйнуванням міст, містечок і селищ, і це так чи інакше вплинуло на їхнє здоров’я, особливо – психічне.

Ситуація, яка відбувається зараз з усіма без винятку людьми в Україні, схожа на кровотечу при ураженні тіла. Кровотеча може бути поверхневою, глибокою або внутрішньою, і тепер уже всі знають, що основні втрати в живій силі трапляються не стільки від прямих влучень, стільки від невчасного надання першої допомоги під час зупинення кровотечі. Наша емоційна сфера зазнала дуже жорстких уражень, і тепер через такий метафізичний отвір цього ураження витікає наша життєва енергія. Яка складається з наших довоєнних уявлень про світобудову, про нас самих, про комунікації і так далі. У кожного ця конструкція дуже індивідуальна, так само як кожна людина має індивідуальні параметри ваги, зросту, тиску і так далі. Вони десь у середньому подібні, але індивідуальна різниця у випадку травми є вирішальною. Зараз знову спостерігається феномен, яким ми захоплювалися у 2014 році: всі допомагають усім. Це дуже добре і правильне явище, моральна поведінка. Що емоційніше людина сприймає події, то швидше настає виснаження, яке сприймається спочатку як фізична втома, потім як дезорієнтація-дезадаптація. І далі людина починає намагатися переглядати свої установки, щоб якимось чином оптимізувати свою поведінку. Але люди складали свої поведінкові конструкти, атитюди і патерни, нанизували їх на живу нитку. Ці конструкти не проходили випробування війною, такого не передбачалося. Зараз усе складене починається тріскатися і розсипатися. Заміни для цього людина не бачить, оскільки з того, що розвалилося, можна скласти тільки таку саму конструкцію. Людина бачить, що виходить те саме, і впадає від цього в розпач, паніку і депресію.

Поширеність депресії під час війни

Мирне населення під час війни може загинути чи зазнати важких поранень від артилерійських/ракетних обстрілів або нападів ворожої бомбардувальної авіації. Проте, психічні розлади (депресія, ПТСР, гострі психози тощо) можуть часто розвиватися і у людей, які не перебували у зоні бойових дій. Декілька років тому німецькі дослідники з університету міста Мюнстер опублікували результати свого фундаментального дослідження, присвяченого поширеності основних психічних розладів у жертв війни. У процесі роботи автори використовували інформацію з Uppsala Conflict Database (Упсальська програма даних про збройні конфлікти – програма збору даних про організоване насильство, заснована в Упсальському університеті у Швеції).Згідно з повідомленнями цих вчених, близько 1,45 мільярда людей у всьому світі пережили війну між 1989 і 2015 роками і все ще були живі в 2015 році, включаючи 1 мільярд дорослих. На основі проведеного ними мета-аналізу дослідники підрахували, що близько 354 мільйонів дорослих людей, які пережили війну, страждають від посттравматичного стресового розладу (ПТСР) та/або депресії. Із них близько 117 мільйонів одночасно мають ПТСР і депресію.

Симптоми депресії, пов’язаної з бойовими діями


Ступінь тяжкості депресії, причиною якої стала війна, може варіюватися від легких, тимчасових епізодів смутку до стійкого гнітючого стану.

Ознаки та симптоми такої депресії зазвичай є такими ж, як і в пацієнтів у мирний час, і можуть включати наступне:

  • плаксивість, відчуття смутку, порожнечі або безнадійності;
  • спалахи гніву, дратівливість або розчарування, навіть через дрібниці;
  • втрату інтересу або задоволення від більшості або всіх звичайних видів діяльності, таких як секс, хобі або спорт;
  • порушення сну, включаючи безсоння або надмірний сон;
  • втому і брак енергії, через що навіть невеликі завдання починають вимагати додаткових зусиль;
  • зниження апетиту і втрату ваги, або навпаки – підвищений потяг до їжі та збільшення маси тіла;
  • постійне відчуття тривоги, збудження або неспокій;
  • сповільнене мислення, мовлення або рухи тіла;
  • відчуття нікчемності або провини, фіксацію на минулих невдачах або самозвинувачення;
  • проблеми з мисленням, концентрацією уваги, прийняттям рішень і запам’ятовуванням;
  • часті або повторювані думки про смерть, суїцидальні думки, спроби самогубства;
  • незрозумілі фізичні проблеми, такі як біль у спині або головний біль.
  • Симптоми цього захворювання зазвичай є досить серйозними і вони здатні зумовлювати помітні проблеми у стосунках з іншими людьми або в повсякденній діяльності, наприклад, на роботі, в школі або в громадській діяльності.

Як собі допомогти?

Слід пам’ятати, що етап апатії та депресії короткотривалий, а отже скоро мене. Більшість із нас зараз перебуває саме в цій фазі, і наша психіка потребує допомоги, а саме:

  • дійте! Саме зараз важливо діяти попри зневіру. Не дозволяйте собі нічого не робити, сховавшись у куток;
  • виконуйте повсякденні справи: готуйте їжу, прибирайте;
  • продовжуйте підтримувати близьких. Зараз майже всі знаходяться на фазі апатії, тому підтримка та спілкування дуже важливі;
  • не переглядайте новини постійно. Найактуальніші новини – у вас за вікном. Налаштуйте автоматичне сповіщення про повітряну тривогу на телефоні. Решту новин перевіряйте не частіше ніж по 5-10 хвилин на годину;
  • висипайтеся, повноцінний сон надасть вам сил для боротьби з апатією.

Отже, щоб позбутися апатії та депресії, слід щодня задовольняти три сфери життя: соціальну, фізичну та когнітивну. Це забезпечується спілкуванням з близькими людьми, фізичною активністю, навчанням, хобі тощо. В жодному разі не дозволяйте собі весь день лежати в ліжку та занурюватися у власні думки. Дія, рух та допомога іншим – кращі ліки від апатії та розчарування.

ВАЖЛИВО! Якщо ви відчуваєте, що не справляєтеся – не зволікайте, звертайтеся за підтримкою до кризових психологів. Вони допоможуть вам упоратися з негативним емоційним станом.

Твій світ з посиланням на Інтернет джерела