Чому ми дуже гостро і болісно реагуємо на критику?

Величезна кількість людей не можуть, просто не здатні адекватно реагувати навіть на найконструктивнішу критику. Чому? Розберемось сьогодні.

Кожен любить отримувати компліменти, похвали, високі оцінки і всілякі заохочення за добре виконану роботу. Інша справа – критика. Найменше осуд призводить нас в повну бойову готовність, і сприймається в штики.

А якщо ще й критикують незаслужено, то обурення розгорається з подвоєною силою. Критика, як відомо, буває по справі, і незаслужена. Або конструктивна і деструктивна. У чому відмінність, і які можуть бути наслідки? Чи потрібно захищатися і в яких саме ситуаціях?

Що таке критика і якою вона буває?

Критика – це оціночне судження, яке може стосуватися всіх сфер діяльності людини, а також його зовнішнього вигляду, звичок. Існує три види критики: справедлива, несправедлива і абсолютно несправедлива.

1. Справедлива – негативна оцінка дії, вчинку або зовнішності сформульована на основі об’єктивних даних.
2. Несправедлива частково – тут критикують такі моменти, як звички людини, його особистісні якості, риси характеру, особливості його поведінки. Деяка частка правди в оцінці присутній, але її можна оскаржити, посилаючись на суб’єктивну думку критика.
3. Абсолютно несправедлива критика являє собою скоріше образи, приниження гідності людини. Зазвичай, в хід йдуть некрасиві вираження, а то і прямі обзивательства. Як правило, під такого виду оцінок немає ніяких підстав, а більше замішано упереджене ставлення до певної людини і його вчинків. Краще зробимо по-іншому, навчимося отримувати користь від його слів.

Чому не існує здорової та нездорової реакції на критику?

Людина, яка болюче сприймає критику, може думати, що з нею щось не так і її реакція неадекватна чи неправильна. Однак почнемо з того, що не варто ділити реакції на здорові й нездорові, адекватні чи неадекватні. Будь-яка реакція свідчить про те, що з людиною відбувається щось важливе. Іноді реакція на критику справді є надто сильною та болючою. Людина може реагувати з агресією: кричати й сваритися, замикатися в собі, ображатися й плакати. Може здаватися, що реакція не відповідає змісту критики, однак для людини всередині це було справді щось болюче. Важливо розуміти, що емоції, які виникають як реакція на подію, — це інформація та сигнал. Вони допомагають людині дослідити себе та ліпше зрозуміти, чому в тій чи іншій ситуації вона реагує саме так. І якщо її саму така реакція не влаштовує, тоді справді варто із цим щось робити.

Причин хворобливого ставлення до критики?

Внутрішній критик

Він же – жорстке Суперего. Дуже міцна і велика частина особистості, яка, будучи розвинена надміру, займається не акуратним саморегулюванням, а самоїдством.

Як це працює?

Критика, яка надійшла ззовні, резонує (звичайно ж) із найпохмурішими очікуваннями і думками Внутрішнього Критика, і не просто резонує, а інтерпретується максимально негативно, посилюється в рази і доводиться до абсурду – за допомогою далекосяжних висновків, самокритики і знецінення.

Яке повідомлення зчитується вами з критичного зауваження?

Дуже просте: «Так і знав, що я ідіот/ка і ніколи нічого не можу нормально». Звичайно, з таким підсумком жити дуже важко. Тому будь-яка, навіть найдоброзичливіша критика відгукується вкрай болісно – бо Внутрішньому Критику абсолютно не важливий ступінь дружньості й корисності, він цей параметр (як і будь-який інший реальний параметр) не враховує. Йому потрібно підтвердити свою погану точку зору про себе ж, знову і знову, знову і знову.

Нестійка/низька самооцінка

Самооцінка – це те, як ми оцінюємо і сприймаємо самі себе (ваш Кеп). Вважається, що нормальна самооцінка (середня або трохи вище) – це присутність стійкого концепту «я – хороший/а», ну або більш спрощено – «добре, що я є». З цього випливає кілька висновків, в контексті критики важливий ось такий: «Більшість з того, що я роблю, більш-менш добре». Така установка в нормі повинна бути досить міцною, тоді навіть жорстка критика її не поламає і не зігне.

Як це працює?

За низької/нестійкої самооцінки критика опускає вас ще нижче. А ви, через те, що і так втомилися бути весь час внизу, просто не можете зтерпіти ситуацій, коли самоповага знижується ще більше, вони для вас катастрофічні, бо назад вам не випростатися.

Яке повідомлення зчитується вами з критичного зауваження?

“Ну все”. Критика в даному випадку – провісник і симптом різкого зниження самоповаги, знак вашої невідповідності вашим ідеалам і цінностям. З цим ще, до речі, пов’язане те, що люди з низькою самооцінкою схильні уникати визнання власної ролі і відповідальності в будь-яких проблемах і життєвих негараздах – як своїх, так і не своїх. Той самий спосіб інтерпретації: визнав/ла = втратив/ла самоповагу і надію на те, що коли-небудь стану людиною своєї мрії..

Психологічна травма

У найзагальнішому вигляді, травма – це щось пережите людиною такої сили, що вона була не в змозі впоратися і отримала істотні пошкодження (часто незворотні). Ті, хто проходив або проходить психотерапію, як правило, знають про свої травми. Але навіть якщо у вас і немає цього терапевтичного діагнозу, посттравма (стан після травми), тим не менш, може бути. Вона, на жаль, може впливати на ваше сприйняття критики і не тільки на це. Сучасні дослідження доводять, що у людей, які пережили травму, досить сильно змінюються нейрохімічні процеси в мозку в цілому.

Як це працює?

Травма залишає людині дуже мало ресурсу, тому що основна його частина пішла (і, можливо, досі йде) на виживання в умовах нової реальності, тієї, яка з ушкодженнями. Та частина психіки, яка «Я», стає дуже вразливою, або перестає нормально розвиватися (який вже розвиток, коли дихати й те нелегко). Вразливого і нересурсного «Я» не вистачає на обробку вхідних негативних сигналів, і вони знову наносять пошкодження. Іноді співмірні за розмірами із оригінальною травмою.

Яке повідомлення зчитується вами з критичного зауваження?

Небезпека, небезпека, небезпека! Ти знову жертва, тебе знищують. Бий, замри або біжи, а то знову буде як тоді, а ти вже занадто добре знаєш, чим це все може скінчитися. Тому потрібно або уникнути шкоди за всяку ціну, або покірно лягти і перечекати її до моменту, коли можна буде почати відновлюватися. Загалом, «страусів не лякати – підлога бетонна».

Незахищеність/вразливість

О, про вразливість легко можна написати окрему статтю. Спробую коротко: відчувається це так, ніби з вас здерли шкіру і вам нема чим більше прикривати своє чутливе нутро. Від більшості взаємодій з людьми вам так боляче, що ви мимоволі кричите і відсахуєтесь. Зрозуміло, що на рівні психіки це означає, що вас вкрай легко образити, засмутити і зачепити, навіть не маючи на те жодного наміру. Просто у вас усюди «міни». Про деякі ви й самі не знаєте, поки вони не рвонуть.

Як це працює?

Будь-яка фраза (вона може бути взагалі не критикою) сприймається як тичок пальцем у відкриту рану, як навмисний чи ненавмисний (але від цього не менш хворобливий) напад із результатом у вигляді чогось, що ображає і зачіпає. Завжди ображає і завжди зачіпає, незалежно від початкового посилу. Зрідка можна зрозуміти, що люди не зі зла, але частіше – ні. Адже вони не можуть не бачити, що у вас немає шкіри?!

Яке повідомлення зчитується вами з критичного зауваження?

«Аааа, боляче! Навіщо ти зробив мені так боляче?»У більшості випадків після цього йде люта реакція, спрямована на«кривдника», який відчувається майже як абьюзер. З огляду на бекграунд у вигляді зідраної шкіри, думаю, ця реакція цілком закономірна. Шкода тільки, що розуміння і здатності продихатися і йти далі від цього не додається.

Нездатність терпіти чужий дискомфорт

Є такі люди, від яких всім зручно. Зручні люди. Цих людей батьки виховували так, щоб від них не було, за можливості, ніякого дискомфорту. Найчастіше це означає, що їм довелося рано відмовитися від себе. Майже повністю – від своїх потреб, почуттів, бажань і планів. Щоб нікому випадково не перейти дорогу. А то буде ататата.

Як це працює?

Будь-яка критика означає, о жах, що вами хтось незадоволений, а, отже, у когось через вас дискомфорт чи навіть проблеми! А цього ніяк не можна допустити, це дуже страшно. Від усвідомлення, що ви, спеціально чи мимоволі, заподіяли комусь незручність, вам може стати буквально фізично погано.

Яке повідомлення зчитується вами з критичного зауваження?

«Ой-ой-ой, караул, комусь неприємно і це через мене! Не догодив/ла, все зіпсував/ла, тепер людина мучиться». Тобто, звичний фокус тут – на іншому, на його стабільності та добробуті, на турботі про його комфорт, а зовсім не на собі. Відчувати себе причиною і джерелом чужого дискомфорту таким людям неймовірно складно, тому вони дуже важко сприймають критику.

Особиста історія

Пункт частково перетинається з травмою. Справа тут ось у чому: якщо вам у житті від тих, хто критикуює, вже довелося постраждати (як правило, чималий внесок вносять батьки, вчителі, колишні партнери по стосункам та інші важливі люди), то будь-яка критика, яка чимось нагадує ту – за змістом, формою або за будь-якою іншою ознакою – буде сприйматися вами неймовірно болісно. Прикладів можна навести багато, загальне і них те, що досить зачепити якусь певну тему або побудувати фразу певним чином, щоб ви наїжачилися.

Як це працює?

Тут фокус – на факті критики навколо конкретної теми або конкретним чином. Це ранить саме по собі, тому що у вас на цьому місці вже є великий мозоль. І, звичайно ж, ви абсолютно не можете побачити в такій критиці позитивні сторони, навіть якщо вони є – мозоль їх загороджує.

Яке повідомлення зчитується вами з критичного зауваження?

“Иии, знову я (щось моє) когось не влаштовує, ну скільки можна». В цілому реакція буває дуже близькою до розпачу і безсилля, і саме тому так боляче. Ви, як правило, вже винесли з минулого, що з цим вам не впоратися, і нинішня ситуація спрацьовує для вас якорем, миттєвим порталом у ці спогади.

Як сприймати критику з користю для себе?

1. Критика дає мені інформацію про те, як я особисто можу стати кращим. Тобто якою б огидною і злою не була критика, я можу мати з неї користь для себе. Завдяки їй я: отримую зворотний зв’язок від оточення, можу подивитися на свою поведінку очами інших.

2. Хоч якою б статусною, розумною, авторитетною була людина і хоч якими б гнівними словами вона висловлювала свою критику на мою адресу, вона може робити висновок тільки про певну мою поведінку, а не про мене як особистість загалом. Так, усі люди обмежені. Розгніваний начальник, хай і з величезним досвідом роботи й управління людьми, залишається всього лише розгніваним дядьком. Щось йому не сподобалося, я спробую зрозуміти, що саме і, можливо, виправити це, але моя особистість, я, мої переконання, уявлення про себе тут ні до чого.

3. Не поспішайте виправляти свою поведінку. Як слід обдумайте критичне зауваження, проаналізуйте його. Обговоріть зауваження з близькими друзями. Те, що ви не здали вчасно звіт, не означає, що ви безвідповідальна людина. Хороші друзі негайно вам про це нагадають.

4. Знайте і зважайте на свої особливості. Є речі, які просто властиві вашій особистості. Більш того, деякі з них — вроджені, наприклад, швидкість нервових процесів. Можна, звичайно, воювати зі своєю нервовою системою і закінчити у відділенні неврозів, а можна просто зважати на дійсність, враховувати свої особливості та будувати життя відповідно до них. Наприклад, начальник критикує свого бухгалтера за надмірну повільність. Бухгалтер може почати каятися і намагатися працювати швидше. Це якщо він свої особливості не бере до уваги. А може просто усвідомити і потім постійно нагадувати собі та оточенню, що його повільність — це, взагалі кажучи, ґрунтовність. Саме така повільність нервових процесів дає змогу цьому конкретному бухгалтеру ретельно, скрупульозно, відповідально й акуратно виконувати свою роботу. Отож розбирайтеся в собі й не погоджуйтеся з критикою того, що взагалі-то працює вам на користь у багатьох ситуаціях, та й на що ви, у принципі, вплинути не можете.

5. Критика — акт спілкування. Так, останнє правило сприйняття критики полягає в правильній її інтерпретації. Якщо вас критикують, це означає, що до вас виявляють увагу, ваші дії мають соціальне значення, вони важливі для оточення, ви помітні, ви вмієте розвиватися, адже з вами пов’язують сподівання і надії тощо. Коли хтось критикує вас, то вже точно не ігнорує, а хоче спілкуватися, і шукає способи якимсь чином це спілкування налагодити!

Твій світ з посиланням на Інтернет джерела