Чому етапи сепарації від батьків є надважливими для всіх?

Протягом усього життя ми встановлюємо зв’язки з людьми та будуємо з ними стосунки. Найперша й найміцніша прив’язаність виникає саме з батьками. В ідеалі вони з дитинства піклуються про нас, люблять, хвалять і підтримують, тому стають найважливішими людьми в нашому світі. Але в певний момент від них треба відділитися, почати жити й ухвалювати рішення самостійно.

Що таке сепарація від батьків?

Сепарація — це психологічний процес відділення дитини спочатку від матері, а потім від обох батьків. Він неминучий і зачіпає кожну особистість. Адже в ході розвитку людина зазнає різні зміни. Змінюється він сам, його фізіологія, образ мислення, погляди, ставлення до оточуючих людей, вчинки і поведінку. Іншими словами, індивід дорослішає і пред’являє до світу свої вимоги. Сепарація відбувається поступово. Чим старше діти, тим більше їм хочеться свободи. Спочатку дитина вчиться самостійно їсти, ходити. Пізніше — намагається наполягти на своєму, розвивається як особистість і часом не хоче прислухатися до порад батьків. У підлітковому віці діти хочуть повністю розірвати зв’язок з рідними і жити своїм життям без будь-чиїх настанов.Подібне прагнення не поділяють їхні батьки, так як вони розуміють, яка небезпека таїть в собі доросле життя. В ході дорослішання і становлення людини як особистості неминуче відбуваються розбіжності з рідними. Підліткам надмірна турбота батьків здається посяганням на їх права і бажання. Не маючи життєвого досвіду, достатньо знань і коштів, вони все одно прагнуть відокремитися від рідних. Це неминуче призводить до цілого ряду конфліктів і проблем. Однак не варто заважати природної сепарації. Адже відділення від батьків сприяє переходу на новий, більш якісний етап розвитку як духовного, так і психологічного і соціального. Батьки повинні підвищити життєву компетенцію дитини, а не захищати його від дійсності. Діти повинні розуміти як потрібно жити, чому важливо діяти в особистих інтересах і якими принципами бажано керуватися для досягнення поставлених цілей. Позитивний результат сепарації від батьків — вміння без сторонньої допомоги розпоряджатися своїм життям, самостійно приймати розумні рішення і нести відповідальність за їх наслідки.

 Етапи сепарації від батьків

• Вік дитини – 1 рік. Дитина здатна вже робити свої перші самостійні кроки або руху (дотягнутися, доповзти, дійти до чого-небудь).

Перешкодою до психологічного відділення є те, що мама в цей період не підтримує прагнення дитини до самостійності, а продовжує все робити за нього (годувати з ложки, подавати іграшки, робити те, що дитина хоче зробити сам).

• Криза 3-х років. Дитина починає усвідомлювати себе як особистість. І йому стає цікавим, на що він здатний сам – без мами. Під час кризи 3-х років дитина починає усвідомлювати: «Я і мама – це різні люди».

Фрази батьків, що перешкоджають становленню особистості і психологічному відділенню дитини:

• “Ти ще маленький! Давай, я це зроблю ».
• «Бачиш – у тебе не виходить! Я зараз покажу, як треба ».
• «Так, як я, буде швидше».
• Підлітковий вік. Відбувається самоідентифікація дитини. Дитина намагається орієнтуватися в більшій мірі на позицію своїх однолітків. Відбувається знецінення батьків в результаті того, що дитина починає помічати те, на що раніше не звертав увагу. І це призводить до конфліктів.

Перешкодою для психологічного відділення в цей період є придушення батьками своєї дитини.

• Вік 17-19 років. Період вступу дитини у доросле самостійне життя.

Сепарація відбулася, коли дитина відділяється психологічно від власної сім’ї, починає спиратися на свої уявлення про життя, починає розпоряджатися тим, як далі облаштовувати своє життя.

Чому не вдається відділитися від батьків?

Невиконана сепарація першого періоду життя може бути спричинена такими факторами:

НЕДОСТАТНЯ УВАГА. Якщо сепарація не відбувається вчасно, то в дорослому віці люди, які не отримали від своїх батьків тепло, турботу, визнання (в кожного своє), продовжують чекати на це. Створюється враження, що вони повернуті обличчям до батьків, а спиною до свого дорослого життя. Вони продовжують займатися стосунками зі своїми батьками, шукають їхнього схвалення, синхронізуються з їхніми бажаннями й очікуваннями.

Немає відчуття наповненості. Людина продовжує присвячувати своє життя та свої досягнення батькам, тому що чекає, що вони нарешті похвалять, полюблять, проявлять ніжність і турботу. Ось це все вона буде очікувати не від життя чи партнера, а саме від батьків.

НАДМІРНА ОПІКА. Дитина не може відділитися від батьків, якщо вони занадто про неї турбуються. Надмірна опіка – це ще не означає визнання, прийняття та любов. Вона може проявлятися й у висловах: «Добре вчися», «Я знаю краще, ніж ти», «Я зроблю це замість тебе» та подібних. Це не грає на користь дорослішанню й відчуттю того, що «я можу сам» і призводить до заниженої самооцінки.

Ми кожного разу можемо допомагати дитині взувати кросівки, але так вона ніколи не навчиться робити цього сама. Натомість ми витрачаємо свій час і зусилля. Виходить, що дитина росте з відчуттям того, що не здатна впоратися з життєвими ситуаціями. До того ж не помічає свої бажання, не досліджує цей світ, не може оцінити свої сили та можливості для досягнення якоїсь цілі.

Як зрозуміти, що я залежу від батьків досі?

• Ваш вибір залежить від їхнього схвалення

Якщо ви робите щось, що не подобається батькам, то відчуваєте провину. Або, навпаки, не робите того, що вони не схвалюють. Це може відбиватися на виборі партнера, професії чи будь-чого іншого. Також тут може проявлятися протестна позиція, коли ви робите щось на зло батькам.

Якось я чула приклад, який наводив один чоловік: «Я відокремився від батьків. Ми живемо в різних частинах світу». Та відстань не свідчить про повну сепарацію, якщо батьки однаково залишаються людьми, з якими ви узгоджуєте свої рішення.

• Вам складно висловлювати почуття
• Ви намагаєтеся догодити їм, попри ваші бажання

Наприклад, вони просять приїхати на вихідні, а ви маєте інші плани. Але однаково робите це, тому що не хочете переживати негативні емоції.

• Ви вірите, що батьки знають, як буде краще
• Ви намагаєтеся постійно довести щось батькам

• Ви ідеалізуєте своїх батьків
• Ви не можете сказати «ні»

Як стати незалежним від рідних людиною?

Якщо індивід хоче стати самостійним, він повинен зізнатися собі в тому, що у нього існує серйозна проблема. Головне зрозуміти, що ситуація, в якій знаходиться людина, його пригнічує. Причина невдоволення своїм життям — залежність від батьків. Важливо в цей період знайти себе, зрозуміти, в чому сенс життя, поставити перед собою цілі і розвивати свої здібності. Справитися з цією проблемою допоможуть поради психологів або книги по саморозвитку. Перш ніж відокремитися від батьків, потрібно навчитися вести себе як доросла людина. Важливо вміти самостійно приймати рішення і відповідати за наслідки своїх вчинків. Вільний і розсудлива індивід не заподіє шкоди слабким. Він буде зважати на думку інших людей, навіть якщо вони не збігаються з його планами. Доросла людина знає, як вчинити собі на благо. Він не прислухається до чужих порад. Адже думка інших людей часто буває необ’єктивним. Однак дорослий і незалежний індивід надходить тільки раціонально. Він адекватно поводиться в будь-якій ситуації, вміє контролювати свої емоції.Стати незалежним від батьків можна, якщо у всіх починаннях покладатися на власні сили. Домогтися самостійності можна, маючи за плечима багаж необхідних знань, досвід в спілкуванні з людьми і правильно сформовані пріоритети. Особливе значення на шляху придбання особистої незалежності відіграє фінансова спроможність. Правда, її домогтися дуже складно. Молоді люди не зможуть задовольнити всі свої матеріальні претензії в 20 років. Адже у них недостатньо кваліфікації для отримання більш оплачуваної роботи. Однак якщо вони будуть наполегливо працювати, то незабаром зможуть домогтися бажаного матеріально забезпечення. Правда, важливо вміти знаходити роботу, за яку платять, і не потрапити в рабські відносини. Справитися з подібною проблемою допоможе різностороння обізнаність, знання юридичних аспектів і вміння завжди відстоювати власну позицію.

Позиція дорослої людини

• зовнішні кордони з батьками
• немає залежно від суджень батьків
• немає емоційної прихильності до батьків
• матеріальна і моральна стійкість і самостійність у всьому
• немає образи на батьків

Твій світ з посиланням на Інтернет джерела