Лікування мистецтвом, або що таке арт-терапія

Мистецтво – невидимий місток, що поєднує два протилежні світи: світ фантазії та реальності. Часто таємні бажання, підсвідомі почуття та емоції легше викласти у творчості, ніж виразити у словесній формі. Тому останнім часом великої популярності набуває метод лікування за допомогою художньої творчості, або арт-терапія.

Людина завжди прагне до прекрасного, до того, що приносить задоволення. Проте сучасний неспокійний ритм життя зумовлює низку стресових ситуацій, переживань, а іноді навіть призводить до розвитку депресії. Як же побороти такий стан? Як вилікувати психологічну травму, яка зачаїлась глибоко в душі? Вам допоможе мистецтво!Арт-терапія – це саме та практика, що принесе Вам задоволення та допоможе у вирішенні емоційних проблем. Арт-терапія – це зцілення засобами творчості та мистецтва. Цей підхід включає в себе широкий спектр практик на перетині психології, медицини та мистецтва. Виникла арт-терапія з практичного спостереження: покращення емоційного стану пацієнтів, що займаються художньою творчістю. Її основою можна вважати феноменологію (у широкому розумінні – це унікальне переживання, що має бути дуже особисто відрефлексоване та яке відповідає на питання «Що це означає саме для мене?»).Мистецькі засоби та творчість покликані породжувати позитивні переживання. Тому спеціальна мистецька підготовка та творчі здібності учасника арт-терапії не є ключовим аспектом для успіху даної практики. Врешті-решт, в арт-терапії немає естетики, вона не відіграє важливу роль у цьому процесі. Більше того, бажаною є відсутність мистецької підготовки учасника, що створить додатковий ефект від розширення власних можливостей. Тому важливо робити те, чого учасник ніколи не робив. Як приклад, якщо людина вміє малювати, то варто займатись гончарством.

Види арт-терапії:

Малювання – одна з основних технік арт-терапії. Малювати можна чим завгодно, але слід пам’ятати, що нервовій людині краще використовувати крейду, тому що акварель, яка розтікається, може спровокувати тривогу. Крейду легше контролювати, і людина переносить це відчуття на життя. А якщо людина закомплексована, то краще малювати аквареллю – це допоможе їй відчути себе розкутою.

Колаж робиться з газетних і журнальних вирізок, природних матеріалів, фотографій, кольорового паперу. При виготовленні колажу не виникає напруги, пов’язаної з відсутністю художніх здібностей, саме тому він дозволяє кожному одержати успішний результат.

Бібліотерапія. Вибір книг, орієнтованих на коло проблем певної особи чи групи. Після прочитання відбувається спільний аналіз змісту.

Для ліплення використовуються пластилін, глина, тісто. Учасники групи можуть виліпити свій страх, подивитись і поламати, а потім створити протилежний стан – радості, щастя.

Драмотерапія. Театральні постановки на різну тематику сприятливо впливають на пам’ять, волю, уяву, почуття, увагу та мислення. У спектаклі можуть обіграватися ситуації з життя учасника групи, його взаємини та конфлікти з іншими людьми.

Фототерапія. Робиться серія авторських фотографій, які потім аналізуються. Важливе використання сімейних фотографій, оскільки зображені події хоча й залишились у минулому, але підсвідомо вони продовжують впливати на людину. Фотографії допомагають пригадати минуле, усвідомити помилки, побачити образи.

Маскотерапія. Маска ліпиться на обличчі. Спочатку на шкіру наноситься крем, на який викладається перший шар паперу, а зверху приклеюється другий. Потім вона знімається й висушується, а далі розмальовується.

Арт-терапія є найбільш давньою та природною формою корекції емоційного стану, якою можна користуватись для зняття накопиченої психічної напруги, для того, щоб заспокоїтись чи просто зосередитись. Творчість як дитини, так і дорослого, реалізована у процесі арт-терапії, дає можливість висловити та відтворити внутрішні почуття, переживання, сумніви, конфлікти та сподівання, у символічній формі переживши ще раз важливі події, адже спонтанна образотворча діяльність здатна виражати неусвідомлюваний зміст психічного життя.

Психолог, рекомендуючи проведення арт-терапії, ставить наступні цілі:

  • допомогти людині пізнати себе, навчитися самовиражатися, аналізувати свої вчинки, що дає можливість досягти гармонії в психічному стані;
  • поліпшити психоемоційний фон;
  • позбавити від напруги, страхів;
  • усунути агресію, тривогу;
  • побороти депресію;
  • підвищити життєвий тонус;
  • розкрити творчі здібності пацієнта;
  • встановити довірчі відносини між лікарем і пацієнтом;
  • навчити концентруватися на проблемі, знаходити правильне рішення, контролювати свої емоції;
  • допомогти з соцадаптації.

Чому арттерапія ефективніша у роботі з дітьми, ніж бесіда?

Діти проявляють себе через творчість (або гру). У такий спосіб вони самостійно знаходять внутрішній ресурс, щоби впоратися з проблемою, яка їх турбує. Якщо з дорослими ми можемо проговорити якісь моменти, то з дітьми все інакше. Ми комунікуємо з ними невербально, часто на символічному рівні. І  це допомагає не нашкодити їм. Якщо це груповий процес,  є певні ритуали початку та завершення заняття.  Наприклад, перед тим, як почати, ділимося нашим настроєм. Але основна частина заняття — це коли дитина саме творить. І вона інтуїтивно обирає той інструмент, який їй підходить. Правильне рішення для психолога — це довіритися дитині, її несвідомому.

Чи можна говорити, що арттерапія — це корисний інструмент для роботи з дітьми під час війни? 

Однозначно так. Складно зараз назвати більш ефективний інструмент, ніж арттерапія. Діти приходять з різними симптомами: страх, тривога, агресія тощо. І арттерапія допомагає дитині самостійно зцілитися, адже вона створює ту історію, яку їй треба прожити. І тому дорослим важливо не втручатися у цей процес, адже так ми можемо порушити баланс. А невтручання, підтримка допомагають дитині прожити якусь конфліктну внутрішню ситуацію.  Зараз дітки часто малюють дім, вони будують шалаші  чи халабуди, створюють будиночки з камінчиків або в піску. І така внутрішня робота для діток є дуже терапевтичною. Те, що зовні неможливо змінити, можна на символічному рівні програти, промалювати, проліпити.

Твій світ з посиланням на Інтернет джерела