УПЦ дозволила цьогоріч святкувати Різдво 25 грудня

Синод ПЦУ дозволив проводити різдвяні богослужіння 25 грудня, якщо громада і настоятель храму виявлять таке бажання

“Беручи до уваги численні запити та враховуючи дискусію, яка протягом багатьох років точиться в Церкві та в суспільстві; передбачаючи, зокрема через обставини війни, загострення у публічному просторі календарних суперечок; з метою вивчення реальної церковної потреби в здійсненні у близькому часі календарних змін, Священний Синод Української Православної Церкви (Православної Церкви України), вирішив:
там, де для цього існують пастирські обставини та засвідчується бажання вірних, як виключення дозволити за рішенням настоятеля та громади 25 грудня 2022 р. звершити богослужіння за чином свята Різдва Христового”, – повідомляють у ПЦУ. 

Усі, хто братиме участь у богослужінні 25 грудня, у цей день звільняються від обмежень посту.

Письмову інформацію про різдвяне богослужіння 25 грудня, а також про кількість його учасників пізніше потрібно буде надати до Київської Митрополії. У разі звершення такого богослужіння його учасники в цей день звільняються від обмежень посту.

Нагадаємо, ще у грудні 2020 року предстоятель ПЦУ Епіфаній розповів, що 60% українців виступають проти єдиної дати святкування Різдва 25 грудня. За його словами, остаточне рішення про зміну дати святкування буде прийнято, коли до цього дозріє народ.

У чому різниця двох календарів?

Юліанський календар запроваджений у 46 році до нашої ери римським імператором Юлієм Цезаром. Календарна реформа, що призвела до запровадження більш точного григоріанського календаря, відбулась у 1582 році за ініціативи голови католицької Церкви папи Григорія ХІІІ. Тоді православні церкви відмовились перейти на нову систему літочислення.

Основна різниця між григоріанським і юліанським календарем полягає в тому, як обчислюються високосні роки, через що з часом збільшується різниця в датах між календарями. Якщо в 16 столітті вона становила 10 днів, то в 17 збільшилася до 11, у 18 столітті різниця була у 12 днів, в 20 і в 21 століттях – у 13 днів. До 22 століття різниця в датах між календарями досягне 14 днів і у 2101 році православні церкви, якщо не перейдуть на григоріанський календар, відзначатимуть Різдво уже не 7, а 8 січня. Через різницю між астрономічним і календарним роком у юліанському календарі зайвий день накопичується за 128 років, а в григоріанському, більш точному, лише раз у 3200 років. Додамо, що в Україні вже кілька років ідеться про перехід церковного календаря УГКЦ та ПЦУ на григоріанське літочислення. Обидві Церкви вважають, що з часом це можливо, якщо вірні будуть готові.

Про історію святкування Різдва

За словами релігієзнавиці, докторка історичних наук Ольги Баковецької, і православні, і католики святкують День народження Христа 25 грудня, але роблять це за різними календарями. На Заході це робиться за григоріанським і новоюліанським календарями, що стосується росії, Грузії, Сербії, там святкують за Юліанським календарем.

“Хоча дата народження Ісуса Христа взагалі умовна. Ані в Біблії, ні в жодному документі не можна знайти. Це просто Церква у свій час вирішила, що саме 25 грудня буде День народження Христа. Деякі історики говорять, що цей день було обрано ще в часи Римської Імперії, бо 25 грудня там традиційно відзначалося одне з найважливіших свят — Свято непереможного Сонця“, — розповіла Ольга Баковецька.

Щоб зменшити вплив язичницького свята цього дня, згодом, коли прийшло християнство, воно було визначене, як державна релігія. Цього дня, 25 грудня, почали відзначати День народження правдивого Сонця, тобто Ісуса Христа. Так трактують вибір цієї дати. Щодо календарів Ольга Баковецька розповіла, що 1 січня 45 року Юлій Цезар, який був язичником, запровадив юліанський календар, проте календар виявився неточним. Земля робить оберт навколо Сонця на 20 хв повільніше, ніж думали давні римляни. Відповідно, за півтори тисячі років юліанський календар відстав аж на 10 днів через цю неточність.

“Наприкінці XVI століття, у 1582 році, Папа Римський Григорій XIII запровадив більш точний календар, в якому пропустили 10 днів відставання, щоб компенсувати його. На сьогодні саме григоріанський календар ухвалений у світі, як міжнародний стандарт“, — сказала Ольга Баковецька.

За словами науковиці, під час запроваджування григоріанського календаря у XVI сторіччі, на нього перейшли не всі країни, серед них і російська імперія.

“У 1918 році Українська Народна Республіка вирішила перейти до відліку за григоріанським календарем. Згодом цю ідею підтримала нова більшовицька влада. Однак, російська церква, всупереч цьому переходу в 1918 році на григоріанський календар, продовжувала користуватися юліанським календарем. Склалася ситуація, що звичайні люди почали жити за новим стилем, за григоріанським календарем, а церква продовжувала жити за старим, юліанським календарем”, — розказала релігієзнавиця.

Для тих, хто не хоче святкувати за григоріанським календарем, сказала Ольга Баковецька, є уточнений новоюліанський календар, який відповідає григоріанському календарю. За новоюліанським календарем — свято народження Христа 25 грудня.

А що Ви думаєте з цього приводу? Коли варто святкувати Різдво на Вашу думку?

Твій світ з посиланням на Інтернет джерела