10 жовтня  — Всесвітній день психічного здоров’я.

Що таке ментальне здоров’я, чому воно важливе і як за нього дбати, читайте у сьогоднішній статті.

Що таке психічне здоров’я?

Це стан балансу, який визначається не просто відсутністю психічних захворювань, а цілим комплексом соціальних, економічних та біологічних факторів, бо наш організм і психіка (наш мозок) функціонують лише разом. Простіше кажучи, це стан гармонії або добробуту, коли людина може:

  • реалізовувати власний потенціал;
  • сприймати себе;
  • комунікувати з іншими;
  • мати гарний емоційний фон;
  • продуктивно працювати;
  • робити внесок у громаду/суспільство;
  • тверезо мислити;
  • протистояти стресовим ситуаціям. 

Це комплекс компонентів психічного здоров’я, який дає нам змогу адаптуватися до навколишнього середовища і при цьому мати до всього свою позицію. Психічно здорова людина може протистояти зовнішнім подразникам та сприймає це як виклики життя. Бо стрес –– це не завжди погано, він буває й корисним. 

Що може впливати на психічне здоров’я та добробут:
– індивідуальні особливості людини (генетичні та біологічні характеристики, емоційний інтелект)
– соціальні обставини, в яких вона опиняється (соціально-економічний статус, освіта, умови праці);
– середовище, в якому вона живе (доступність основних зручностей/послуг, культурні переконання, тощо).

Ці три фактори постійно впливають один на одного і зумовлюють те, що називається психічним станом людини.

Чому говорити та піклуватися про своє психічне здоров’я так важливо?

Наше ментальне здоров’я формується з дитинства. Науковці помітили, що половина всіх психічних розладів проявляються першими ознаками до того, як людині виповнюється 14 років, а три чверті розладів психічного здоров’я починаються до 24 років. Варто пам’ятати, що психічне здоров’я – це не лише відсутність розладів. Що більше ми піклуємося про нього, то легше нам жити в цьому швидкозмінному світі. І це не означає, що психічно здорова людина не може сумувати або не має жодних проблем. Навпаки, саме наявність цих проблем і те, як ми з ними справляємося, не ізолюючи себе від оточуючих і не входячи в депресивні стани, визначає, наскільки міцне психічне здоров’я ми маємо.
На стародавньому Сході лікарям платили не за лікування пацієнта, а за підтримку його здоров’я на належному рівні. У контексті психічного здоров’я це означає, що життєво важливим є задовольняти потреби як людей з певними психічними розладами, так і зміцнювати психічне здоров’я кожного з нас.

Як зрозуміти, в якому стані ваше ментальне здоров’я і де шукати допомогу?

Для того, щоб розрізняти різні стани вашого психічного здоров’я, можна використовувати уявний барометр психічного здоров’я, відповідно до якого ми умовно виділяємо 3 стани: стійкий, реактивний, вразливий. Варто зауважити, що це не окремі види здоров’я, а континуум, по якому ми постійно рухаємося під час життя. Наприклад, в умовах кризи ми почуваємо себе не так, як зазвичай, і це цілком нормально.

  • Стійкий стан має такі ознаки: душевний спокій, хороший настрій, гарне почуття гумору, висока розумова активність, повноцінний сон, продуктивність, високий рівень енергії, фізична активність, соціальна активність, гарний апетит.
  • Реактивний стан характеризується відчуттям неспокою, пригніченістю, роздратованістю, проблемами зі сном, прокрастинацією, відчуттям перевантаженості, пониженим рівнем енергії та фізичної активності, зменшеною кількістю соціальних контактів, змінами в апетиті тощо.

Що робити? Для того, аби допомогти собі в такому стані, важливо відновити сили, уповільнитися, взяти час для себе, організувати собі приємне спілкування з близькими людьми з тими, хто вас наповнює, знизити навантаження. Коли я помічаю цей стан у себе, я беру додатковий дей-оф і влаштовую довгі вихідні – це кардинально впливає на моє самопочуття.

  • Вразливий стан: висока тривожність, депресивний стан, поганий настрій, висока дратівливість, накопичена злість, агресивність, нав’язливі думки та проблеми з концентрацією, порушений сон (постійні кошмари, безсоння), низька працездатність та постійна втома, фізична пасивність уникнення соціальних контактів, відстороненість від спілкування, переїдання (емоційне заїдання) або втрата апетиту.

Що робити? На цьому етапі важливо поставити своє здоров’я у пріоритет, організувати максимум підтримки для себе. Можливо, у цьому стані вам потрібен триваліший відпочинок – відпустка, сабатікал. Ви можете звернутися до психотерапевта, попросити допомоги у друзів чи знайомих.

  • Співпраця з психотерапевтом

Також ви завжди можете звернутися до психотерапевта залежно від того, як ви почуваєтеся, у вас буде різна робота з ним. Якщо ви почуваєте себе добре, робота з психотерапевтом може бути спрямована на питання вашого особистісного розвитку, побудови кращих стосунків, проживання більш наповненого життя, кар’єрних цілей тощо.

Якщо ви в реактивному стані, робота з терапевтом може допомогти вам знайти опору, наповнити ваш ресурс, навчитися краще захищати свої кордони, опанувати нові способи задоволення своїх потреб, усвідомити, чому у вас виникають складнощі.

У стані вразливості робота з психотерапевтом матиме більш кризовий характер і буде спрямована на пошук способів справлятися, на надання необхідної вам підтримки, стабілізацію вашого самопочуття.

Пам’ятайте, що доступ до сервісів з психічного здоров’я, – це великий привілей, який недоступний більшості населення планети. Якщо ви замислюєтесь про те, щоб звернутися за допомогою і можете це зробити, – вам пощастило! Скористайтеся цим, як цінною можливістю.

Бережіть себе!

З турботою Твій світ з посиланням на Інтернет джерела