Явище прокрастинації, або чому ми все відкладаємо на потім
Усі ми хоча б раз у житті відкладали на завтра те, що можна і варто було б зробити сьогодні, а натомість заповнювали свій час роботою простішою чи приємнішою. Таке явище має чітку назву – прокрастинація. Психологши вже давно вивчають явище прокрастинації, тому сьогодні розглянемо причинами прокрастинації та методи боротьби з нею.
Прокрастинація – це звичка відкладати важливі завдання, як правило, зосереджуючись на менш термінових, більш приємних і легших справах, незважаючи на очікування потенційних негативних наслідків цього. Це відрізняється від ліні, яка полягає в небажанні діяти або від релаксації, що дозволяє відновити наші енергетичні ресурси.Цей стан знайомий більшості людей і до певного рівня може вважатись цілком нормальним явищем. Особливо багато прокрастинаторів серед студентів. Дослідження показують, що приблизно 70-95% студентів в тій чи іншій мірі займаються прокрастинацією.Проте деякі люди витрачають так багато часу на прокрастинацію, що не взмозі виконувати важливі щоденні завдання. Вони можуть мати сильне бажання припинити зволікати, але відчувають, що не можуть цього зробити. Наслідком цього може бути стрес, втрата продуктивності, почуття провини, особистого неуспіху, розчарування, зниження самооцінки. Якщо ви зможете подолати цього «лютого ворога», ви зможете досягти більшого і при цьому краще використовувати потенціал, який пропонує вам життя.
Види прокрастинації:
Залежно від такої емоційної реакції, науковці виділяють два фундаментальні типи прокрастинаторів:
Розслаблений
- прокрастинатор витрачає час на інші, більш приємні заняття і розваги.
- їх прокрастинація – це форма втечі від неприємних переживань, пов’язаних з виконанням того, що вони відкладають.
- в глибині їх мотивів може бути прагнення до задоволення найважливіших емоційних потреб – в увазі і схваленні з боку оточуючих, в любові, упевненості в собі.
Напружений
- прокрастинатор характеризується загальним перевантаженням, втратою відчуття часу, незадоволеністю власними досягненнями, неясними життєвими цілями.
- страх невдачі, страх продемонструвати свою некомпетентність є найбільш поширеною причиною прокрастинації цього типу.
- Іноді комплекс неповноцінності виражається у прокрастинаторів у формі своєрідної манії величі: «я можу це зробити набагато краще (ніж хтось), просто в мене немає часу цим зайнятися».
Які почуття можуть ховатися за прокрастинацією:
- страх (чи вийде у мене це зробити / що станеться, коли я це нарешті зроблю);
- сум (коли ми не відпустили щось у минулому і це заважає нам будувати плани на майбутнє);
- радість (коли ми «радіємо в кредит» — перебуваємо у стані ейфорії від очікування чогось приємного і боїмося реалізувати свою мрію, бо чого потім ще бажати);
- злість (невдоволення задачею, коли вона насправді не ваша, ви не маєте або не хочете її робити, тому відкладатимете до останнього);
- сором та вина (вони не причина, а наслідок прокрастинації, але через них ми продовжуємо відкладати справи й далі, потрапляючи у замкнене коло прокрастинації).
Причини виникнення:
- Авторитарність батьків. Затягування може бути відповіддю на авторитарний стиль виховання батьків.
- Страх невдачі. Людина боїться, що не впораєшся з поставленим завданням, побоюється, що у неї не досить здібностей, умінь або часу. «вже краще не робити зовсім, ніж виглядати безглуздо», – думає прокрастинатор. Низька самооцінка, невпевненість в собі – ось що заважає.
- Перфекціонізм. Людина не приймає середніх результатів. Якщо вже братися за справу, то виконувати її бездоганно.
- Незрозумілі цілі. Якщо керівник не позначив, в якому напрямі треба рухатися, зате пояснив, що пріоритетів немає і усе головне – людина опиняється в повній розгубленості і прагне відтягнути виконання незрозумілих завдань. Вона просто не знає, з якого боку підійти до проблеми, а як натура нерішуча, боїться брати на себе відповідальність.
- Невірні переконання. Людині здається, що якщо загнати її в рамки, вона можеш виконати роботу набагато краще.
5 ритуалів, щоб уникнути прокрастинації
1. Нахіба?
Щойно ви зловили себе на тому, що можете зробити щось зараз, але відкладаєте, спитайте себе: «Для чого це мені взагалі потрібно?». Якщо справа для вас дійсно важлива й потрібна, подумайте, що конкретно заважає вам зробити її прямо зараз, проаналізуйте, які почуття ховаються за прокрастинацією. Рефлексуйте самостійно або зверніться до спеціаліста, щоб виявити справжню причину відкладання.
2. Пакмен
Коли ми стикаємось із великою та складною задачею, то починаємо сумніватися, що здатні з нею впоратись, і від страху боїмося почати. Натомість можна подумати, як цю задачу роздробити й порційно згодувати Пакмену (персонаж однойменної комп’ютерної гри, який рухається, по черзі поглинаючи кульки на своєму шляху — прим. Happy Monday). Якби перед Пакменом були гігантські кулі, він не зміг би їх проковтнути, а з меншими кулями-задачами впоратись куди простіше.
3. Печивко
Печивко — це приємності, які приносять задоволення та відновлюють ресурс. У кожного вони свої — наприклад, випити чаю, вийти на балкон подихати свіжим повітрям тощо. Знайдіть для себе 10 ресурсних «батарейок», які здатні вас перезарядити після нудної, рутинної чи тривалої роботи, і винагороджуйте себе.
4. Радіотиша
Нейрофізіологи стверджують, що є два режими роботи мозку:
- сфокусований (коли ви здатні концентруватись, аналізувати й знаходити рішення для конкретних задач);
- дифузний (коли ви думаєте водночас про все одразу й ні про що конкретно).
Радіотиша потрібна, коли необхідно зосередитись на чомусь, що вимагає від вас максимальної концентрації. Це коли ви самі створюєте для себе умови, в яких вас ніщо не відволікає від сфокусованої роботи. Бо навіть незначне повідомлення від колег здатне витягнути вас із режиму «потоку», а повернутись у нього займе додаткові 20-30 хвилин.
5. Прелюдія
У кожній великій задачі є складові, які можуть сподобатись, навіть якщо виконання задачі загалом вам дискомфортне. Тому для початку знайдіть легшу / меншу задачу і зробіть її першою, щоб «завести» мозок, дати собі трохи ендорфінів і потрапити у так званий «потік». А потім вже беріться до важчої роботи.
Твій світ з посиланням на Інтернет джерела