Таїнство Покаяння і Сповіді. Як підготуватися
Звичайно, духовне життя християнина настільки динамічне та багатогранне, що в короткій розмові ми не зможемо охопити й долі всього спектру питань, які можуть виникати в тих, хто робить свої перші свідомі кроки в храмі. Тим не менше, ми дуже сподіваємося на те, що цей текст нагадає всім нам про потребу регулярної Св .Сповіді та її важливість у справі нашого духовного та фізичного оздоровлення.
Що це за таїнство “сповідь”?
– Таїнство сповіді – це одне із семи таїнств Православної Церкви. Сповідь також називається покаянням. В перші століття християнства сповідь мала різні найменування. Тертуліан називав сповідь розрішенням, блаженний Августин – примиренням. У сповіді як таїнстві відбувається через священнослужителя Церкви завдяки силі Святого Духа розрішення всіх свідомих гріхів, які вчинила людина після прийняття святого Хрещення. Таїнство сповіді було засноване самим Господом нашим Ісусом Христом. Воскреслий Христос заповів своїм ученикам відпускати гріхи сказавши такі слова: “Він дмухнув і говорить їм: прийміть Духа Святого. Кому відпустите гріхи, тим відпустяться, на кому залишите, залишаться” (Ін. 20: 22-23). Отже, священнослужителі Церкви як прямі спадкоємці апостолів мають право відпускати гріхи. Священик в таїнстві сповіді виступає лише як свідок, а не як суддя. Через сповідь людина приступає до нового життя, змінює свої життєві орієнтири, отримує силу робити благі справи. Під час Таїнства Покаяння Бог прощає нам наші гріхи, витирає їх онтологічно з людської історії. Вони зникають у небуття. Правда, від великих гріхів на нашій душі залишаються шрами на все життя. Їх потрібно лікувати в храмі
Як підготуватися до Сповіді?
До Сповіді потрібно готуватися заздалегідь щирою молитвою, постом і примиренням з усіма людьми. Це допомагає заглянути в себе, побачити свої гріхи і пізнати серед них головну свою гріховну недугу.
Бажано прочитати літературу, присвячену Таїнствам Сповіді і Причастя.
Не треба розповідати духівнику довгих історій, досить викласти сам гріх. Богу й духівнику важливе почуття спокути, не детальні розповіді, а розкаяне серце. Потрібно пам’ятати, що сповідь – це не тільки усвідомлення власних недоліків, але насамперед – бажання очиститися від них. В жодному разі неприпустиме самовиправдання – це вже не покаяння!
Сповідь має бути повною. Не можна сповідати спочатку одні гріхи, а інші залишати на наступний раз.
Усамітнившись, проаналізуй своє життя за заповідями Божими:
1. Я є Господь Бог твій, нехай не буде в тебе інших богів, крім Мене.
Чи маєш тверду віру в слово Боже і вчення святої Церкви.
Чи не маєш сумнівів в істинах святої віри.
Чи не допускав невір’я в промисел Божий.
Чи не перебував у відчаю щодо свого спасіння у випадку тяжких гріхів, тобою допущених.
Чи не звертався за допомогою до ворожбитів з метою дізнатися про майбутнє чи полегшити хворобу та уникнути інших нещасть.
Чи не сподівався більше на свої сили, інших людей, ніж на Бога.
Чи завжди приносив подяку Богу за Його милості до тебе.
2. Не роби собі кумира і нічого подібного до нього, не поклоняйся і не служи йому.
Чи не надавав перевагу собі перед іншими.
Чи не показував себе людиною благочестивою, не маючи благочестя в душі.
Чи не створював культу матеріального (накопичення, їжі, інших захоплень).
Чи носиш натільний хрест – знаряддя нашого спасіння.
3. Не згадуй імені Господа Бога твого даремно.
Чи не нарікав на Бога в хвилини хвороби, нещастя, бідності.
Чи не проявляв неповагу до священних предметів.
Чи не був неуважним під час молитви, служби Божої.
Чи не божився, не призивав ім’я Боже в звичайних розмовах.
Чи не призивав Бога і святих Його на допомогу в поганих справах, обмані,
Чи не приховував чогось на сповіді.
4. Шість днів працюй і роби всі діла твої, а день сьомий – Господу Богу твоєму.
Чи не ухилявся від богослужінь у святкові дні.
Чи не працював у дні святкові та в неділю, не заставляв підлеглих працювати.
Чи не лінувався працювати в будні дні.
Чи використовував святкові дні та неділю для читання Святого Письма, духовної літератури, на молитву, духовні роздуми, добрі справи.
Чи усвідомлюєш свій обов’язок пожертви на храм та його потреби.
Чи завжди стояв у храмі зі страхом Божим, вірою і благоговінням.
5. Шануй батька твого і матір твою; і добре тобі буде, і довго житимеш на землі.
Чи не допускав неповаги до батьків неслухняністю,грубістю, чи не залишав їх без допомоги
Чи не виявляв неповаги до старших за віком. Чи не виявляв неповаги до церковних пастирів.
Чи не допускав кривди своїх підопічних.
Чи займався вихованням своїх дітей, чи не показував своїм життям поганий приклад.
Чи молився за дітей, батьків та інших членів родини своєї, духовних наставників, процвітання та благополуччя Батьківщини.
6. Не вбивай.
Чи всіх врятував від смерті, маючи таку можливість (голод, хвороба, утоплення). Чи не лишав життя ближнього свого, чи не спонукав до цього інших.
Чи не мав гніву, роздратування, брутальної поведінки в сімї та в суспільстві.
Чи виявляв милосердя ближнім.
Чи намагався примиритися з тими, що ворогуєш, чи допомагав примиритися іншим.
Чи не ставився жорстоко до тварин.
Чи не намагався покінчити життя самогубством.
Чи не вкорочував свого віку згубними звичками (паління, алкоголь, наркотики), надмірною працею та турботами.
Чи не спокушав когось до гріха своїм словом чи діями.
Чи не вбивав себе та ближніх духовно, нехтуючи моральними принципами.
Чи не робила аборти.
7. Не чини перелюбу.
Чи не чинив блуду та перелюбу, дій блудних протиприродних; чи не спокушав інших до цього.
Чи не допускав нечистих тілесних помислів.
8. Не кради.
Чи не привласнював чужого.
Чи не привласнював чужого шляхом обману, кражі, грабування, хабарництва, дармоїдства.
Чи не погрішив лихварством , чи не давав грошей в борг під відсотки.
Чи не допускав обману через продаж зіпсованого товару, невірну вагу.
Чи не чинив дій проти ближніх з метою пошкодження їх майна.
9. Не свідчи неправдиво протни ближнього твого.
Чи не осуджував своїх ближніх, чи не передавав пересуди інших.
Чи утримувався від марнолів’я.
Чи ненасміхався над іншими.
Чи не приховував істини в суді, не зводив наклепи на інших.
10. Не жадай нічого того, що належить ближньому твоєму.
Чи не заздрив багатству, успіху, здоров’ю інших.
Чи боровся з поганими помислами і нечистими бажаннями.
Як часто потрібно сповідатися?
До таїнства сповіді потрібно приступати по душевному поклику. Однак, в Православній Церкві склалася традиція обов’язкової сповіді в період багатоденних постів, їх є чотири в році, на день народження, в день ангела, а також перед важливим життєвими моментами – наприклад, перед вінчанням, лікуванням, від’їздом на тривалий час і так далі. Інколи після сповіді людина до кінця не отримує душевного полегшення. Це може бути із різних причин. Таким людям варто частіше сповідуватися, більше молитися й творити милостиню. Ознакою прощення гріхів є душевний мир.
Як правильно піготувати дитину до першої сповіді?
Найкращою підготовкою до першої сповіді повинна бути сімейна традиція регулярно відвідувати храм разом з дитиною, де батьки самі регулярно сповідаються та причащаються Святих Христових Тайн. Іноді батьки занадто хвилюються перед першою сповіддю дитини, намагаються розповісти все за дитину або, навіть, давати поради священику. Цього робити не треба. Можна сказати, що сповідь це засіб виховання дитини, але вихователем під час сповіді є Сам Господь. Сповідь – це Таїнство, тому і звершується воно благодаттю Божою. В це треба вірити і не хвилюватися.
Перед першою сповіддю з дитиною можна спокійно і довірливо поговорити, але ні в якому разі не лякати її пекельними муками або покаранням для грішників. Традиційно, до першої сповіді діти підходять в 7 років. Саме в цьому віці дитина починає ходити і до школи. В неї з’являється відповідальність, її дії та поведінка оцінюються вчителями. Можна сказати, що перша сповідь – це як 1 вересня для першокласників.
В сім років і до Церкви дитина приходить як до Школи справжнього життя, де Учитель – Христос, і де треба навчитися бути справжнім християнином. Священик і батьки – лише помічники на цьому шляху.
Твій світ з посилання на Інтернет джерела