Коли султан Сулейман Пишний відчув, що його життя добігає кінця, він покликав свого Великого візира і наказав йому виконати три його останніх бажання:
Правитель побажав, щоб після смерті його тіло несли виключно найкращі лікарі країни.
Другим бажанням було розкидання золота і коштовностей, в той час, як будуть нести його табут.
А в своєму третьому бажанні він захотів, щоб його руки з табута було видно всім.
Великий візир був збентежений почутим.
Він запитав у султана, що він хотів сказати настільки незвичайними бажаннями, на що Сулейман Кануні відповів:
«Коли кращі лікарі понесуть мій табут, всі побачать, що навіть найкращі лікарі безсилі перед обличчям смерті.
Розкидайте зароблене мною золото. Нехай всі бачать, що багатство, придбане в цьому житті, в цьому світі і залишається.
Нехай всі бачать мої руки і засвоять просту істину: навіть падишах усього світу, султан Сулейман Кануні, йде з цього життя з порожніми руками».
Життя занадто коротке, щоб віддати його справі, яка вам не до душі, щоб гнатися за грошима, які після смерті вам не знадобляться.
Є набагато важливіші речі, яким слід приділяти більше уваги.
Адже ніхто з нас не знає, чи прокинеться завтра…