Не помиляється лише той, хто нічого не робить…
..Я купила торт.
Дорогий. На замовлення.
На малюнку він виглядав чудово, а насправді — так собі.
Дивно…
На смак — дуже солодкий, неможливо їсти…
Всі поколупали в тарілках і відклали…
Нікому не сподобався.
Я заплатила гроші мовчки.
Якщо чесно — не дешево.
З боку кондитера не було запиту на критику, тому я не давала зворотний зв’язок.
Він спитав тільки:
– Торт привезли вчасно? Не пом’яли?
– Вчасно, – відповіла я. – Не пом’яли.
От і все…Побалакали…
В цьому випадку я купила собі знання, що до цього кондитера я більше ні ногою…
І якщо хтось запитає:
Що це за торт?,
Я відповім: Це від ось цього кондитера.
Не рекомендую…
І раптом через тиждень кондитер запитав: Ну як вам торт?..
Я зраділа.
Мені не хотілося його ображати, але дати зворотний зв’язок, щодо розвивитку, хотілося.
Я сказала: «Знаєте, він був надто солодкий, ягоди зовсім не відчувалися» і надіслала фотку, де в гостей повні тарілки нез’їденого торта.
І кондитер відповів: “Дякую вам, що робите мене кращим”.
І на завтра прислав мені палетку зефірок ручної роботи, ніжних та смачних, із запискою: «Дайте мені ще один шанс»… і макарунки (тістечка такі), де був принт у вигляді котика зі «Шрека» з очима своїми, типу вибачається…
Я засміялася…
…І з радістю дала і другий, і третій шанс, тому що всі ми Люди, ми створені для помилок, по сходинках яких ми йдемо до усвідомленості.
І я теж жива людина, і можу помилятися.
І я хочу, щоб, коли я помилюся, у мене був би другий шанс.
Ця думка гріє мене і допомагає впоратися зі страхом помилок.
Цей текст не про кондитерів…а про те, що якби люди вміли розмовляти про свої почуття з повагою до чужих кордонів та емоцій, ми б не так боялися помилятися і питати про свій торт:
Вам сподобалось?…
Тому що несмачний торт — це не гарантований скандал, пляма на репутації та мінус один клієнт, а можливість дізнатися про свої слабкі місця, стати кращим…
і лояльність, заснована на повазі, побачивши, як людина використала шанс виправити свою помилку.
Просто хотілося сказати, що нашу особистість багато в чому визначає… як ми виправляємо свої помилки.
@ О. Савелєва.
P.S. Мистецтво визнавати помилки і виправляти “косяки” під силу “притомним” особистостям!…
…Не помиляється лише той, хто нічого не робить…