День єднання: історія нового свята України

День єднання вперше був запроваджений в Україні у 2022 році відповідно до указу президента Володимира Зеленського на тлі ескалації напруги на російсько-українському кордоні. 

Свято за наказом Президента

«З метою посилення консолідації українського суспільства, зміцнення його стійкості в умовах зростання гібридних загроз, інформаційно-пропагандистського, морально-психологічного тиску на суспільну свідомість постановляю: оголосити 16 лютого 2022 року Днем єднання», – зазначається в Указі президента України від 14 лютого 2022 року.

14 лютого президент Володимир Зеленський у зверненні до українського народу заявив про впровадження нового свята – Дня єднання.

Дата 16 лютого була обрана не випадково – саме у цей день, за розвідувальними даними західних країн, зокрема США, могло розпочатися повномасштабне вторгнення російської армії до України.

Володимир Зеленський заявив: ідея свята в тому, щоб показати світу, в тому числі росіянам, єдність українського народу на тлі військової загрози.

«Нас лякають великою війною і в черговий раз призначають дату військового вторгнення. Це вже не перший раз. Але наша держава сьогодні сильна, як ніколи. Нам кажуть, що 16 лютого стане днем нападу. Ми зробимо його Днем єднання», – сказав президент у своєму відеозверненні.

За словами Зеленського, це свято має згуртувати українців навколо національної ідеї і показати російським пропагандистам, що ми – єдиний народ. “Українці мають різний рівень доходів, професію і віросповідання, але всі вони люблять свій дім і хочуть жити в мирі“, — заявляє президент.

Через те, що свято відносно нове, у нього немає багаторічних традицій. Зате воно встигло обрости важливими сенсами. Зараз у цей день українці демонструють всьому світу, що ми сильні, єдині й тримаємо оборону.

Що в нас є сили боротися за свою землю, незалежність та майбутнє. У цей день по всій країні піднімають український прапор та співають гімн. Українці вдягають вишиванки та донатять на ЗСУ, підтримують бойовий дух воїнів. 

16 лютого 2022 року Україна вперше відзначила День єднання. В цей день президент Володимир Зеленський взяв участь у церемонії підняття національного прапору у Борисполі, після чого вирушив у Рівне, а потім — у Маріуполь. У Рівненській області президент відвідав військові навчання та оглянув зразки озброєнь, переданих Україні з-за кордону.

Посли країн-членів ЄС, які залишилися в Києві, підняли прапор України та вшанували пам’ять загиблих за її суверенітет.

Крім того, на стадіоні Олімпійський у Києві близько 300 людей розгорнули 200-метровий прапор України.

Синьо-жовте підсвічування з’явилося на будівлях і в інших великих містах.

День єднання також спровокував хвилю дискусій про те, чи доцільно було організовувати з такої нагоди термінове святкування «за вказівкою зверху».

Це може вплинути на школярів так само, як будь-які інші рознарядки. Тут не треба себе обманювати, в школах дуже багато рознарядок і вимог щодо звітів про різні свята, олімпіади, тематичні дні, тижні та все таке інше. На жаль, ця традиція досі зберігається. Й або батьки будуть відмовлятися брати в цьому участь, якщо не бачать для себе потреби, або це буде продовжуватись. Тобто з точки зору шкіл нічого незвичайного не сталося, вони звикли, що з ними так спілкуються», – розповідає Іванна Коберник.

Експертка з питань освіти каже: вона не виступає проти виконання гімну та інших патріотичних ініціатив у школах. Однак для того, щоб діти розуміли сенс всього, що вони роблять, потрібно прив’язувати святкування до реальних історичних дат та обговорювати зі школярами ті події, які важливі для здобуття незалежності України.

Твій світ з посиланням на Інтернет джерела