Молитви час – приємний час, коли Сам Бог чекає нас.
Чому для того, щоб молитва стала пріоритетною в нашому житті, потрібні якісь потрясіння? Чому ми не знаходимо час для розмови з Богом? І взагалі, наскільки важлива для вас молитва?
Навіщо молитись?
. Молитва – це форма служіння Богу (Луки 2:36-38). Ми молимося тому, що Бог вказує нам молитися (Филип’янам 4:6-7).
2. Христос і Рання церква подали нам приклад молитви (Марка 1:35; Дії 1:14; 2:42; 3:1; 4:23-31; 6:4; 13:1-3). Якщо Ісус вважав, що молитись потрібно, то і нам слід чинити так.
3. Бог бажає, щоб молитва була засобом отримання Його рішень у ряді ситуацій:
а) підготовка до важливих рішень (Луки 6:12-13);
б) долання диявольських перешкод у житті (Матвія 17:14-21);
в) покликання працівників до збору духовного врожаю (Луки 10:2);
г) отримання сили для долання спокуси (Матвія 26:41);
ґ) духовне підкріплення інших (Ефесянам 6:18-19).
4. Ми маємо Божественну обітницю, що наші молитви не будуть марними, навіть якщо ми не отримаємо конкретно те, про що просили (Матвія 6:6; Римлянам 8:26-27).
5. Він пообіцяв, що, коли ми попросимо про речі, які узгоджуються з Його волею, Він дасть нам це (1 Івана 5:14-15).
Брак молитви демонструє брак віри і довіри Божому Слову. Ми молимося, аби продемонструвати нашу віру в Бога і в те, що Він виконає обітниці, дані в Його Слові, а також благословить наше життя більше, ніж ми можемо просити чи сподіватися (Ефесянам 3:20). Молитва – це першочерговий засіб побачити Божественну роботу в житті інших людей. Будучи нашим засобом «приєднання» до джерела Божої сили, вона стає нашим шляхом до перемоги над ворогом (дияволом) і його армією, яких ми не в стані перемогти самостійно. Таким чином, давайте частіше приходити до Божого трону, тому що на небесах ми маємо Первосвященика, Який може допомогти нам у всіх наших випробуваннях (Євреям 4:15-16). Ми маємо Його обіцянку, що «дуже могутня ревна молитва праведного» (Якова 5:16-18). Нехай Бог прославить Своє ім’я у нашому житті, коли ми будемо дедалі частіше схилятися перед Ним у молитві.
Якою має бути молитва?
У щоденних клопотах, роботі, поміж усіма справами та обов’язками не завжди встигаємо приділити належну увагу молитві. І, ніби й помолилися, і ніби й виконали свій християнський обов’язок, але чи такого спілкування з Отцем потребуємо?
Простою
Молитва — це розмова з люблячим Отцем. Тому вона має бути щира, проста, невимушена. Молитви з молитовників можуть стати зразком розмови з Богом, на прикладі яких можна побудувати власний діалог з Богом, довіривши всі свої радості, переживання, смуток і болі.
Спонтанною
Аби щоденно діяти, нам потрібно черпати звідкись сили. Молитва — джерело постійного зростання. Без спілкування з Богом дуже швидко відчуватимемо внутрішнє вигорання, втрачатимемо сили. Тому маємо молитись впродовж усього дня, їдучи в транспорті, гуляючи з дітьми, виконуючи свою роботу. Молитва не мусить мати зовнішні прояви. Бо не завжди для цього є сприятливі умови. Та можемо розмовляти з Богом подумки, питатися Його поради, просити допомогу, мудрість, витривалість, розповідати про труднощі і страхи, дякуючи за хвилини радості та щастя, за те, що маємо. Це допомагає нам стати Його світлом для інших, вчитися розуміти Його і бути вдячними.
Повільною
Молитва — це не наш монолог, а розмова. Тому маємо навчитися ще й слухати Господа. Тож молитва має бути не спішною, а вдумливою, щоб переживати сказані слова, старатися відчувати Божу опіку. Як діти прагнуть перебувати зі своїми батьками, так і ми маємо молитись уважно і повільно.
Щирою
Господь знає нас краще навіть, аніж ми себе знаємо. Тож видавати себе за інших, за кращих, побожніших, добріших, аніж ми є, нема змісту. Бог знає потреби кожного, знає наші переживання, наш неспокій. В своїх молитвах ми маємо бути максимально щирими і чесними, усвідомлювати безмежну Божу любов. Маємо визнати потребу в Ньому, запросити Його в наше життя і попросити опіку, зцілення і визволення. Він подарував нам свободу вибору, тому ми маємо бути ініціаторами зустрічі з Богом.
Що заважає нам молится?
Молитва – це особливий шлях духовного зростання.
Однак як часто нам щось заважає молитися, щось і хтось? Ми втікаємо, шукаємо відповідного місця і накінець розуміємо, що молитися нам заважаємо ми самі.
Молитва – це завжди битва з лінощами, рутиною тощо.
Молитва – це зустріч, обмін любов’ю між людиною і Богом, і Бог цього дуже потребує.
Важко, погодьмось, пригадати собі бодай одну спільну молитву, наприклад Літургію, від початку до кінця. Не думали, що нас чекає поза храмом. От, власне, самі ми собі заважаємо. Іноді можна почути думки, що часу і так бракне – навіщо стільки молитися, навіщо щонеділі тратити час на Літургію? І багато з тих, хто так думає, не мають справді часу ні для Бога, ні для себе. Молитва починається з бажання. Коли ми любимо Бога – будемо молитися. І тут не можна розлюбити. Любов або є або немає. Всі ми знаємо молитву “Отче наш”. Але чи не тому ця молитва часто відмовлюється поспіхом і механічно. А спробуймо взяти цю молитву і прочитати, вдумуючись у кожне слово. Якщо є відчуття, що не хочемо молитися – це значить, що це чудова нагода розпочати молитись по-справжньому, відкрити для себе справжній смак молитви. Бо за кожною темрявою йде світло.
Свідчення про силу молитви
Як перебування у Слові Божому, так і розп’яття своєї гріховної натури, дають можливість віруючій людині отримувати відповіді від Бога на свої молитви та зростати духовно.Молитва має різні властивості та виконує безліч функцій. розглянемо детальніше багатогранність молитви на прикладі окремої історії. Схоже млже статися з кожним із нас
Сили молитви на вервиці досвідчив у своєму житті Мартін – за крок до самогубства.
Чоловік пив впродовж останніх 15 років і його життя було сповнене багатьох помилок. На першу річницю смерті своєї улюбленої бабусі вирішив піти на кладовище. Бабуся за життя ввесь час молилася на вервиці, здебільшого – за нього. Взяв вервицю зі собою.
“Дорогою до кладовища я намагався молитися, але вже зовсім забув, як це робити. У мене почались галюцинації, наче диявол закликає мене іти і повіситись. Я пішов у поле, знав, що там є місце, де заховані шнури. Гарячково я шукав їх, але ніяк не міг знайти. І тоді я зрозумів, що молитва має велику силу, бо саме завдяки вервиці я тоді не покінчив з собою. Ошелешений, я таки пішов до могили моєї бабці і молився так, як умів. Тоді я вирішив розпочати нове життя і почав лікування. На початку головним завданням було – витримати і молитва допомогла мені, допомагає і до сьогодні. Я отримав багато ласк, посповідався вперше за 15 років і вже 10 років не п’ю. А останні два роки ввес час молюсь Помпейську новенну, особливо за священників. Вірю, що у сучасному світі вервиця є справжньою зброєю”
Молитва:
Дякуємо Тобі, Господи, за стільки благодатей, які даруєш нам через Марію. У Її серці відкриваємося для Твоєї любові. Прийди, Божа любове, перемінюй нас, наповнюй нас, щоб безперервно відбувалося те, до чого нас кличе Марія, – перемога любові. Зміцни нашу волю, віру, витривалість у молитві просити за цей дар. Амінь.
Моліться і вірте в силу молитви!