Ну, що ти, світе? Ще не нудить?

Ну, що ти, світе? Ще не нудить?

Посеред горла не стоїть?

Гуляє зло в тобі повсюди,

Вздовж мапи впоперек століть!

Пророчить голосом зозулі

Й тобі останні дні в кутку,

Літає, скаче, ще й глузує,

Мов крутить пальчиком: ку-ку!

А ти чекай напоготові,

Не вирок граючи, а туш,

Коли йде в мантії із крові

Убитих безневинно душ!

І під оскали у фіналах

Стрічай на конкурсах краси –

Збере “міс смерті” на завалах

Усі потрібні голоси!

Не верне від оксюморонів?

Від дна, що рискає вгорі?

Вручити б смерті ще корону

Руками дівчинки в Дніпрі?!

І не скривитися ні разу

У чортом викуплену мить…

Приховуй, світе, метастази

Й не скигли потім, що болить!

ТВІЙ СВІТ