Президенти України, Литви та Польщі підписали спільну декларацію

Лідери України, Литви та Польщі у Львові підписали спільну декларацію президентів Люблінського трикутника.

Спільна декларація підтверджує багатовікові історичні зв’язки між Україною, Литвою та Польщею, а також визначає пріоритетні напрями співпраці Люблінського трикутника, зокрема у межах стратегічного курсу нашої держави щодо набуття повноправного членства в Європейському Союзі та Організації Північноатлантичного договору.

Також висловлено підтримку скликання Глобального саміту формули миру задля консолідації міжнародної підтримки мирного плану, який презентував Президент Володимир Зеленський. 

«З підписанням Спільної декларації на рівні президентів України, Литви та Польщі фіксується підтримка литовською та польською сторонами перспективи набуття Україною членства в ЄС і НАТО, щойно це дозволять умови», — зазначають в ОП

Також сторони підтвердили підтримку створення спеціального міжнародного трибуналу щодо злочину агресії росії проти України.

У документі окремо йдеться про розширення Чорноморської зернової ініціативи на інші морські порти України та важливість продовження програми «Зерно з України», яка має посилити глобальну продовольчу безпеку.

Нагадаємо, президенти Польщі та Литви зустрілися у Львові з Володимиром Зеленським 11 січня для другого саміту Люблінського трикутника. Президент України подякував Дуді та Науседі за черговий візит.

Лідери Люблінського трикутника:

  • підтверджують багатовікові стратегічні зв’язки між Україною, Литвою та Польщею, які колись утворювали одну державу, що слугувала бар’єром від тиранії зі сходу;
  • підтверджують готовність надалі зміцнювати обороноздатність України. Литва та Польща підтримуватимуть Україну стільки, скільки буде потрібно, зокрема продовжуючи надавати потужну військову, оборонну, політичну, дипломатичну, економічну, логістичну та гуманітарну допомогу;
  • домовилися сприяти потужній політичній, практичній та матеріальній підтримці з боку НАТО та ЄС для України з метою забезпечення спроможності Української держави ефективно захищати свої території на суші, на морі та в повітрі;
  • підтверджують необхідність прозорого процесу відбудови та відновлення України після війни. Україна та Литва визнають вирішальну роль Польщі як хаба для відправлення допомоги, необхідної для відновлення України;
  • підтверджують свій намір взаємодіяти на тристоронньому, європейському та міжнародному рівні щодо питання деокупації територій України, тимчасово окупованих росією, зокрема використовуючи механізм Кримської платформи;
  • підкреслюючи суверенне рішення України щодо мирного процесу, висловлюють свою підтримку скликанню Глобального саміту формули миру, ініційованого Україною з метою консолідації міжнародної підтримки плану, що його презентував Президент Володимир Зеленський на саміті лідерів G20 на Балі 15 листопада 2022 року;
  • підкреслюють свою підтримку створенню відповідно до принципів міжнародного права спеціального міжнародного трибуналу щодо злочину агресії російської федерації проти України з метою притягнення до відповідальності винних у цьому злочині;
  • висловлюють готовність провести тристоронні консультації щодо міжнародних гарантій безпеки для України до набуття членства в НАТО на основі пропозицій, ініційованих Україною в межах Київського безпекового договору від 13 вересня 2022 року;
  • вітають значний прогрес України у просуванні на шляху євроатлантичної інтеграції, зокрема стосовно досягнення взаємосумісності зі стандартами НАТО, що демонструють Збройні Сили України на полі бою;
  • домовилися про подальший розвиток ЛитПолУкрбригу як операційної платформи для тристоронньої військової співпраці, а також як важливого формату посилення військової взаємодії та ініціатив із розбудови потенціалу між Україною та НАТО;
  • відзначають, що члени НАТО Литва та Польща підтримують Україну в тому, щоб стати частиною Альянсу, щойно це дозволять умови, докладаючи зусиль для досягнення консенсусу серед союзників;
  • підкреслюють важливість історичного рішення Європейської ради від 23 червня 2022 року про надання Україні статусу кандидата на членство в ЄС та вітають значний прогрес, досягнутий Україною у виконанні рекомендацій Європейської комісії. Литва та Польща підтверджують свою повну відданість підтримці України у відкритті переговорів про вступ, щойно це дозволять умови, з метою набуття нею повноправного членства в ЄС. Україна визнає лідерську роль Польщі та Литви, президенти яких одними з перших подали запит щодо надання Україні статусу кандидата;
  • наголошують на важливості розширення Чорноморської зернової ініціативи на інші морські порти України та високо оцінюють внесок України у зміцнення глобальної продовольчої безпеки, зокрема завдяки успішній реалізації гуманітарної ініціативи «Зерно з України»;
  • підкреслюють необхідність для України сприяти співпраці, підтримці та створенню рівних умов для польських, литовських та інших іноземних інвестицій, а також іншої ділової діяльності в процесі відновлення України;
  • наголошують на важливості багаторівневого залучення України як держави-учасниці до діяльності в межах ініціативи «Тримор’я». Литва та Польща як повноправні члени «Тримор’я» сприятимуть участі України в різних проектах з метою полегшення післявоєнного відновлення, зокрема у сферах енергетичної інфраструктури, транспорту та цифровізації;
  • домовилися провести наступний саміт Люблінського трикутника.

Від України — Президент Володимир Зеленський

Від Литви — Президент Гітанас Наусєда

Від Польщі — Президент Анджей Дуда

Більше про Люблінський трикутник

Це тристоронній регіональний альянс між Литвою, Польщею та Україною, який заснували у липні 2022 року. В межах цього формату міністри закордонних справ трьох країн повинні проводити регулярні зустрічі, зокрема під час багатосторонніх заходів і за участю обраних партнерів.

Твій світ з посиланням на Інтернет джерела