Ти прийдеш, як ніколи тихо.
Не засмутишся, що цього року багатьом ніби ”не до свят”. Можливо, в декого Різдво витісниться кривавою Страсною п’ятницею. Бо переспіви колядок їм заглушують похоронні пісні. Ноги несуть не в супермаркет зі списком до святкової вечері, а на цвинтар, в руках не гаманець і шопер, а свічка. Смерть в’їлася намертво під шкіру кожному.
Ти ж знаєш, що в житті все циклічно. Колись, святкуючи мирний Святвечір, багато матерів згадуватимуть свої роди в холоді, темноті і відчутті небезпеки далекого 2022го, 2023го. Дивитимуться на своїх милих Ісусиків і проситимуть в Бога одного – мирного майбутнього для них.
Але Ти все одно приходь. Небесні сомни ангелів співатимуть тобі колискові, які долинатимуть в перемішку з риданням зі сторони України. Від твого першого крику здичавілі демони перелякано поховаються в проклятім українцями краї. Пекло виглядає по іншому, як виявляється. І має конкретну назву.
А, знаєш, коли прийдуть до Тебе три мудреці, даш їм в дорогу прапор України. Хай рознесуть по світу вістку і молитви за нашу землю.
Та сьогодні про Тебе. З Твоїм днем народження. І нехай інші гризуться про юліанський та григоріанський календарі. Ти прийшов 2023 роки тому, бо “Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне.” (Івана 3:16).
Просто приходь…