ВІЧНА ПАМ’ЯТЬ ТОБІ, СИНУ…
Не солодка без тебе кутя. І колядки сумні,
із сльозами. Кати в
сина забрали життя, душу нелюди вирвали
в мами.
болить, що Різдво
у нас буде без тебе.
До Вечері Святої,
на мить, відпросися
у Господа з неба.
Як ти мало на світі прожив! Серце ранило
“Слава Герою”.
В домовині, навіки
спочив і мій спокій забрав із собою…
Шумлять смереки – чую голос твій. Дзвенить
потічок – сина сміх впізнаю.
– Мамо, не плачте, з
вами я, живий!
Душа безсмертна –
вона не вмирає.
Щодня Романа згадую
живим. Мале дитя,
а все вже хотів знати.
Він милість Божа була нам, у дім. Брався за все, хотів допомагати.
Привітний був і добре серце мав. Крило й
опора своїм мамі й тату. Веселий, добрий, старших поважав, в храм Божий з усіма ішов у свято .
Більше за все він гори
й ліс любив. Знав кожне дерево, пройшов
кожну стежину. Серед краси Карпат виріс і жив, а в серці мав, з дитинства, Україну.
Як прадід й дід мисливцем справжнім був. І в зброї дуже добре розумівся. Повагу у людей собі здобув, а нічим, ніколи не гордився.
Сміливий, мужній,
виріс, сину мій.
Бандерівцем, що
любить Україну.
За її волю ти пішов
у бій. За її долю .
молодим загинув…
Як громом всюди вдарило “Війна”.
Пішов ти Україну захищати, вона, як мама, у тебе одна.
За неї мав за честь життя віддати.
Просили Господа, щоб він тебе беріг. Усіх святих за сина я молила, щоб повернувся ти на батьківський поріг,
від кулі Божа Мати захистила.
Дзвонив, казав “живим я повернусь”. За чужі плечі син не звик ховатись. ‘І орків я проклятих не боюсь,
вони мене повинні
тут боятись.”
Та раптом біля серця заболіло. Син Ангелом летів уже до хати.
Кати прокляті вбили його тіло, та душу його не могли зламати.
Привезли в домовині
у село. Всі люди плакали й орли в небі кричали. Для мене сонце назавжди зайшло, бо з сином, мою душу поховали.
Навік хустину чорну одягла. Несу на
цвинтар щодня сину
квіти. Я б краще в
домовину ту лягла,
щоб мій Роман міг
довго іще жити…
Цей втрати біль не залікує час. Рана болить у серці мамі й тату. Прийди, синочку, на Різдво, до нас.
Хоч Ангелом вернись
у рідну хату….