В полоні у їжі. Або як боротися з розладами харчової поведінки?

21.09.202221.09.2022 Admin

У психологічній практиці тема харчової поведінки займає особливе місце, тому Твій світ вирішив розкрити їі детальніше. Сподіваємося, ця стаття допоможуть знайти потрібні відповіді, розібратися в собі або вчасно почати роботу над своїми харчовими звичками самостійно чи з допомогою психотерапевта.

Що ж таке РХП та його види?

РХП (розлади харчової поведінки) – ряд поведінкових патернів, які проявляються в порушеннях відносин з їжею. З’являється відчуття залежності від їжі, наприклад, у вигляді нав’язливих думок що-небудь з’їсти, або навпаки постійного обмеження. І це, як правило, тягне за собою виникнення почуттів провини, сорому, тривоги, злості, які можуть (або не можуть) усвідомлюватися.

До основних видів розладів харчової поведінки відносять анорексію, булімію і компульсивне переїдання, а також ряд інших розладів, які проявляються значно рідше, наприклад, орторексія, дранкорексія, прегорексію, аллотріофагія, розлад виборчого харчування (наприклад, вегетаріанство) та інші. Отже, розглянемо деякі з них.

НЕРВОВА АНОРЕКСІЯ – це «найбільш давній» розлад харчової поведінки. Людина з анорексією не задоволена своєю зовнішністю, зокрема повнотою – реальною чи перебільшеною. Хворий намагається змінити зовнішність за рахунок жорсткого обмеження в їжі або повної відмови від неї. Якщо, окрім цього, людина викликає в себе блювання, вживає проносне або діуретики, виснажує себе надмірними фізичними навантаженнями, то така анорексія належить до очищувального типу. Люди, хворі на анорексію, необов’язково дуже худі. Існує атипова нервова анорексія, коли людина має всі «класичні» симптоми – обмежує себе в харчування та втрачає вагу, боїться набрати вагу та має спотворене сприйняття своєї ваги і фігури – але при цьому її індекс маси тіла в нормі або вище норми.

Булімія – розлад харчової поведінки, для якого характерні напади переїдання, після чого настає акт примусового позбавлення від надлишку їжі. Така компенсаторна поведінка може проявлятися двома способами – використанням діуретиків, послаблюючих засобів, блювотою або періодом голодування, виборчого харчування, виснажливими тренуваннями.

В результаті цього булімію умовно і ділять на:

проносну (з викликанням блювоти, використанням хімічних препаратів);
непроносну (з жорстким обмеженням у їжі, підвищеною фізичною активністю).

Стан булімії дуже різний і полярний: починаючи від прекрасного самопочуття і підйому сил, коли дотримується дієта, немає переїдання, присутні регулярні фізичні тренування, і закінчуючи соромом і навіть ненавистю до себе, коли починаються приступообразні зриви.

Ще одним різновидом РПХ є компульсивне переїдання

Що ж відбувається з людиною, яка страждає компульсивним переїданням?

Часті напади неконтрольованої «обжерливості», коли хочеться з’їсти чогось смачного, висококалорійного або того, що є вдома, часом поки не з’явиться відчуття тяжкості в шлунку або не закінчиться їжа.
Відчуття постійного голоду навіть після недавнього прийому їжі.
Почуття, що немає сил і можливості контролювати цей процес. Начебто ти знаходишся в полоні у їжі.
Вина, сором, злість на самого себе за те, що відбувається. Але із-за попереднього пункту з’являється знову сильний голод і бажання з’їсти що-небудь смачне. І все повторюється знову.
Постійні гойдалки з набором і скиданням зайвої ваги, а ставлення до своєї фігури, як правило, приносить масу страждань. Іноді компульсивне переїдання призводить до серйозного набору зайвої ваги і появи ожиріння.

Розлад харчової поведінки виникає, коли нормальна мотивація отримати задоволення від смаку перетворюється на потребу зняти напругу

Для людей, які часто переїдають, їжа стає ексклюзивним джерелом задоволення, адже в них порушений контакт із відчуттям себе, з усвідомленням того, що для них добре, що їх радує та цікавить. На місці, де має бути багато джерел отримання задоволення, залишається лише їжа. Тобто розлад харчової поведінки виникає, коли нормальна мотивація отримати задоволення від смаку перетворюється на потребу зняти напругу (найчастіше людина взагалі перестає звертати увагу на смак).

Або ж людина їсть не тому, що голодна, а тому, що відчуває складні переживання: образу, смуток, нудьгу, тривогу. Для неї їжа стає єдиною розрадою.

А от функція їжі, пов’язана з відчуттям контролю, може призводити до обмежувальних розладів. Для людей з анорексією контроль за тим, що і як вони їдять – це спосіб досягти відчуття контролю свого життя.

Чим небезпечні ці розлади

У хворих на розлади харчової поведінки найвища смертність серед усіх психічних захворювань: і з причин фізіологічного характеру, і через самогубства.

Кожні 62 хвилини в світі одна людина гине в результаті РХП.

Найбільше на здоров’я впливають розлади, пов’язані з обмеженням прийому їжі, такі як анорексія і булімія, адже через постійні голод та очищення пошкоджуються всі системи організму: серцево-судинна (розвиваються гіпотензія, аритмії), травна (порушення травлення, атрофія шлунку), статева (аменорея, безпліддя) тощо.

Також РХП можуть призводити до депресивних і тривожних розладів. Приблизно 50% пацієнтів, які страждають на булімію або компульсивне переїдання, мають також ознаки синдрому дефіциту уваги і гіперактивності, і приблизно 15% пацієнтів виявляють коморбідну компульсивну поведінку – зловживання алкоголем і наркотичними речовинами, компульсивний шопінг і множинні сексуальні зв’язки. Для таких людей можуть бути характерні самоушкодження, хаотичний сон, ознаки межового розладу особистості або біполярного розладу.

Особливо небезпечні РХП у дитячому і підлітковому віці, адже вони можуть призвести до порушення росту і розвитку.

Як розпізнати РХП у себе

Спробуйте чесно відповісти на ці запитання:

Ви коли-небудь помічали, що поглинаєте їжу безконтрольно?
Чи буває, що ви відчуваєте сором, провину або смуток за те, що з’їли? Чи виникає при цьому наполегливе бажання позбутися від отриманих калорій?
Чи складно вам справлятися з почуттями з приводу вашого харчування або фігури?
Чи рахуєте ви калорії, час до наступного прийому їжі, враховуєте, що саме ви повинні з’їсти (без рекомендацій лікаря)?
Чи часто ви переймаєтеся через свій зовнішній вигляд і відчуваєте бажання схуднути або страх погладшати?
Чи пов’язаний рівень вашої самооцінки з вагою і формою тіла?
Чи викликали ви коли-небудь блювоту, щоб не набрати вагу від отриманих калорій?

Якщо ви відповіли ствердно хоча б на три з цих запитань, у вас може бути схильність до порушення харчової поведінки.

Як лікується РПХ?

У боротьбі з анорексією, булімією та компульсивним переїданням потрібна спільна робота психіатра і психотерапевта. Психіатр допомагає медикаментозно – прописує протитривожні препарати, антидепресанти й інші ліки. А психотерапевт починає роботу з мисленням пацієнта: вчить розбиратися з почуттями, регулювати свої емоційні стани, розбирає проблеми, які стали справжньою причиною виникнення РХП.

Складність РХП у тому, що хворому важко розлучитися з розладом, адже той виконує певну функцію. Наприклад, дає відчуття контролю чи розради. Якщо мій світ непередбачуваний, скажімо, немає постійної роботи, стабільних стосунків із людьми, може здаватися, ніби єдине, що я можу контролювати, – те, що на моїй тарілці. Тоді їжа стає інструментом контролю.

Від розладів харчової поведінки можна вилікуватись, але на цьому робота не закінчується, адже будуть моменти, коли старі думки чи способи справлятися зі складними переживаннями повертатимуться. Тож необхідно створювати нові здорові звички, що стануть профілактикою рецидивів.

До таких звичок належать навички подолання стресу, які використовується в діалектично-поведінковій терапії, коли пацієнт заздалегідь продумує, як буде справлятися з неприємними ситуаціями в майбутньому.

Твій світ з посилиння на Інтернет джерела