День Андрія Первозванного: святкування, традиції та обряди.

  13 грудня ми святкуємо День святого Андрія Первозванного. І хоч Андрій Первозванний — християнський святий, але в народній традиції звичаї і обряди в цей день мають дохристиянський характер: угадування майбутньої долі, заклинання, ритуальне кусання калити та багато іншого.

Історія свята

Кожен, хто читав Біблію, знає, що Андрій і брат його Симон були синами рибалки, тому з дитинства навчилися рибалити і продовжували справу свого батька. Позврослев, Андрій зрозумів, що шлях до Бога йому ближче за шлях рибака, відмовився одружуватися і почав вести цнотливий спосіб життя. Пізніше святий Андрій прийняв хрещення від пророка Іоанна, став свідком пришестя Христа і пішов за ним. Пізніше Андрій привів до Ісуса свого брата Симона, якого Спаситель назве Петром, а Андрія – Первозванним. Через 50 днів після пришестя Христа, Андрій отримав можливість лікувати смертельні хвороби і говорити на різних мовах. Вибравши напрямок шляху, Андрій прийшов в місцевість, яка лежала вгору по Дніпру, передбачив там заснування Києва, благословив землі і поставив хрест. З тих пір слов’яни вважають Андрія Первозванного своїм покровителем.

Традиції

Хоч Андрій Первозванний – християнський святий, але в народній традиції звичаї і обряди в цей день мають дохристиянський характер: угадування майбутньої долі, заклинання, ритуальне кусання “калити”. В народі ще це свято називають Калита. Воно вважається парубочим святом, оскільки у Андріївську ніч парубкам дозволено бешкетувати і робити різні збитки, а дівчата цієї ночі можуть дізнатись свою долю. Вже кілька днів до того, себто 7 грудня, у свято покровительки дівчат Катерини, починаються молодіжні обряди. Свято Андрія є логічним продовженням молодіжних гулянь, де юнаки і дівчата шукають собі пару для майбутнього подружнього життя.  За традиціями наших предків, дівчата та хлопці сходилися до однієї хати ввечері 12-го грудня. Жартували, оповідали цікаві історії та грали в різні ігри, а в ніч з 12-го на 13-е грудня ворожили… Колись вечорниці були дуже поширені. На них молодь ближче знайомилася і пару собі вибирала. Було так заведено, що кожне село і навіть вулиця мала „свою” хату для вечорниць. Цікаво й те, що на ті самі вечорниці рідним братам і сестрам не дозволялось ходити – була повага до старших: молодші слухалися своїх старших братів чи сестер. Як тільки звечоріло, дівчата до господині, де мали відбутися вечорниці, приносили хто що мав: сир, масло, яйця, борошно, фрук­ти. Хлопці приносили наливку і цукерки. Господиня ще за дня варила ком­пот із сушених фруктів і картоплю на вареники. Дівчата приходили заздалегідь, щоб допомогти господині приготувати святкову вечерю. Після заходу сонця надходили парубки, розсідалися по світлиці і тоді розпочиналося дійство. Починалося все із цікавих історій, які переказували хлопці, поки деякі дівчата з господинею на­кривали святковий стіл. Найдивовижніші оповідки розповідали старші парубки, вставляючи поміж тим всілякі жарти, щоб наймолодші дівчата не заспали, адже треба було 12-ї години ночі дочекатися, щоб наворожити собі свою доленьку… Хлопці і з дівчатами встигали порозважатися і їм збитки зробити для годиться. 

Що не можна робити в цей день:

Цього дня не можна шити, ткати і прясти. В цей день, щоб не накликати біду, цими ремеслами займатися не можна було категорично. Ця заборона іноді поширювався на довший період – аж до Водохреща.

Всі інші заборони на Андрія Первозванного лунають із боку церкви. І пов’язані вони в основному з ворожінням. З точки зору церкви, на Андрія Первозванного не можна гадати.

Прикмети на День Андрія:

— Якщо до 13 грудня не випаде сніг, зима буде тепла й малосніжна, якщо випаде – холодна й сніжна.

— Якщо тиха вода – хороша зима, шумна – тріщатимуть морози, будуть бурі, заметілі.

— Червоний вогонь в печі – на холоднечу, білий – на відлигу.

— Якщо у свято Андрія йде сніг – зима буде морозною і холодною.

— Зимно, але сонячно? Бути хорошому врожаю

Твій світ з посиланням на Інтернет джерела