Гіпергідроз: причини та лікування надмірного потовиділення

Неестетичні плями на одязі, холодні та липкі долоні, неприємний запах і постійна пітливість стоп – все це порушує звичний ритм життя і приносить багато неприємних хвилин.  В чому ж причина та як позбутися цього захворювання, поговоримо сьогодні.

Пітливість – це природна реакція організму, один з механізмів терморегуляції. Але в деяких випадках вона спричиняє фізичний та психологічний дискомфорт. Коли пітливість перевищує норму або з’являється безпричинно, це позначається на якості життя. У людини можуть постійно мокнути долоні або пахви, що помітно іншим людям. Або ліжко може ставати вологим через кілька годин сну навіть у холодну пору року. Підвищена пітливість може проявлятися по-різному, але, якщо вона зберігається довго, шкіра розм’якшується, на ній накопичуються бактерії та з’являється доброчинне середовище для розвитку грибка та висипань. Підвищена пітливість може бути індивідуальною особливістю людини або симптомом захворювання. Але в обох випадках проблему не варто ігнорувати, адже сучасна медицина дозволяє повністю її вирішити.

Підвищена пітливість або гіпергідроз?

Механізм виділення поту забезпечує охолодження організму. Тому пітливість в жарку погоду, при фізичному або психологічному навантаженні та в інших подібних випадках найчастіше абсолютно нормальна. Про гіпергідрозі – порушення функцій потових залоз – говорять, коли пітливість виникає без причини, супроводжується надмірним виділенням поту або з’являється лише в певних частинах тіла. У нормі пітливість з’являється, коли людині жарко, вона фізично працює, перебуває у стресовому стані або про щось переживає. При цьому піт, зазвичай, рівномірно виділяється всіма залозами.

Симптомами гіпергідрозу можуть бути:

  • пітливість при нормальній температурі навколишнього середовища;
  • пітливість в стані спокою;
  • пітливість під час сну;
  • пітливість тільки на обличчі, голові, долонях, під пахвами або в інших частинах тіла;
  • виділення надмірної кількості поту;
  • значне виділення поту протягом тривалого часу;
  • повторення нападів частіше 1 рази на тиждень.

У цих випадках причиною гіпергідрозу можуть бути гормональні порушення або інші захворювання. Тому потрібно звернутися до лікаря та пройти призначену їм діагностику.

Причини розвитку гіпергідрозу

Підвищена пітливість може спостерігатись на окремих ділянках тіла (локальний гіпергідроз) або виникати по всій поверхні (генералізований або загальний). Загальний гіпергідроз у більшості випадків не є самостійним захворюванням, а розвивається на тлі інших патологій та станів чи вживання певних медикаментів (вторинна форма гіпергідрозу). У деяких випадках гіпергідроз виникає незалежно від інших патологій (первинна форма), часто є спадковим.

Виникнення підвищеної пітливості вторинного типу можуть спровокувати:

  • інфекційні захворювання;
  • хвороби ендокринної системи (цукровий діабет, захворювання щитоподібної залози тощо);
  • неврологічні розлади;
  • онкологія;
  • вегето-судинна дистонія;
  • антидепресанти та інші препарати;
  • менструальний цикл, вагітність, клімакс.

Локальний гіпергідроз найчастіше з’являється в області пахв, на долонях, стопах, рідше — на обличчі та інших ділянках тіла.

Види гіпергідрозу

Умовно гіпергідроз можна розділити на два види:

  1. Вторинний гіпергідроз — у цьому випадку витоки надмірної пітливості криються в іншому захворюванні. Як правило, проходить після лікування першопричини.
  2. Спадковий або генетичний — коли немає ніяких об’єктивних причин для надмірної пітливості, але проблема все ж таки присутня.

Також гіпергідроз різниться за місцями прояву підвищеної пітливості: він буває повним і локальним. У випадку з повним від надлишкового виділення поту страждає все тіло. При локальному характері проблема може проявлятися на якійсь окремій ділянці: наприклад, в паху, на ступнях або долонях.

Методи лікування гіпергідрозу

Методи лікування гіпергідрозу залежать від причини його виникнення.

  1. Якщо поштовхом для підвищеного потовиділення стали вторинні захворювання, як правило, після позбавлення від них проблема проходить сама по собі. Отже, при вторинному гіпергідрозі слід кинути сили на усунення причини його виникнення і дотримуватися приписаної доктором дієти. Якщо гіпергідроз спадковий або генетичний, то варіантів вирішення проблеми не так вже й багато.
  2. Позбутися від проблеми генетичного гіпергідрозу раз і назавжди можна виключно за допомогою хірургічного лікування. Сама операція багато в чомусь схожа на ліпосакцію: за допомогою вакуумного екстрактора видаляються потові залози потрібної зони. Як правило, найчастіше таку процедуру проводять в області пахвових западин.

У разі, якщо для підвищеного потовиділення немає ніяких об’єктивних фізіологічних причин, кардинально вирішити проблему можна двома способами:

  • за допомогою ін’єкцій ботулотоксину
  • хірургічно — шляхом видалення частини потових залоз

Популярним методом лікування підвищеної пітливості є терапія ботулотоксину. Як правило, таке лікування використовується для вирішення проблеми локалізованого гіпергідрозу — наприклад, це відмінний спосіб позбутися від надмірної пітливості рук. Токсини ботокса блокують іннервацію потових залоз — відповідно, залози не отримують імпульси, що стимулюють виділення поту.

До мінусів цього способу варто віднести короткостроковий ефект. Залежно від початкової глибини проблеми ботулотоксин блокує потові залози на термін від декількох місяців до року.

Твій світ з посиланням на Інтернет джерела